Звіт з виробничої (економічної) практики на підприємстві сільськогосподарського підприємствоа ТОВ АФ «Соняшник» (2011)

Виробнича практика — складова навчального процесу у виробничих умовах. Її метою є поглиблення і закріплення теоре¬тичних знань, одержаних у процесі навчання, набуття навичок розв'язання прикладних завдань, підготовка до самостійної робо¬ти.
 Завдання практики: ознайомитися з виробничою структурою, потужністю підприємства; вивчити склад його матеріально-технічної бази; дослідити всі етапи виробничого процесу; виявити всі плюси та мінуси в системі організації праці, методи, якими користується фірма для мотивації своїх робітників, а також методи прийняття рішень.
 Базою проходження практики є ТОВ  АФ “Соняшник”. 
 Сільське господарство — галузь матеріального виробництва, що займається вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням сільськогосподарських тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Воно включає дві взаємопов'язані великі галузі — рослинництво (його ще називають землеробством) і тваринництво, які поділяються на менші галузі, підгалузі, виробництва.
 Сільське господарство є первинною ланкою агропромислового комплексу (АПК), а разом із харчовою і деякими галузями легкої промисловості (текстильною, шкіряною, хутровою) складає його основу.
 Сільське господарство належить до найдавніших видів господарської Діяльності людини. На території України на рубежі V і IV тисячоліть До н. е. розвинулося осіле землеробство (трипільська культура). З давніх часів Україна відома своєю сільськогосподарською продукцією серед інших народів і країн. І зараз сільське господарство належить до важливих галузей міжнародної спеціалізованої держави. 
 Розвиток сільського господарства залежить від природно-географічних і соціально-економічних передумов. До перших належать земельно-ґрунтові й агро-кліматичні ресурси, які загалом дуже сприятливі на території України.
 Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70% загального фонду країни. Структура сільськогосподарських угідь така: 78,9% — орні землі (рілля) і багаторічні насадження, 13,0% — пасовища, 8,4% — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70 — 80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах рік лісової і лісостепової зон.
 Серед соціально-економічних передумов сільськогосподарського виробництва важливу роль відіграють трудові ресурси (сільські райони України ними забезпечені достатньо), особливості землеволодіння, тобто відносини власності на землю, й аграрна політика держави.
 Тривалий час сільськогосподарське виробництво розвивалося екстенсивним шляхом, тобто за рахунок залучення до нього додаткових земельних площ, особливо ріллі, збільшення поголів'я худоби. Нині територія України належить до найбільш розораних в Європі і світі (рілля становить 1/2 її площі). 
 В сучасних умовах екстенсивний шлях ведення сільськогосподарського виробництва має поступитися інтенсивному — отриманню більших врожаїв сільськогосподарських культур у результаті поліпшення обробітку земель, внесення добрив, використанню отрутохімікатів та ін., піднесенню продуктивності худоби за рахунок селекції, поліпшення кормової бази тощо. Важливо встановити правильні пропорції між  рослинництвом і тваринництвом, які забезпечили б виробництво кормів для останнього.

Тип роботи:	звіт з практики
Кількість сторінок:	25
Рік захисту:	2011
Ціна роботи:	25 грн.
Автор роботи:	Андрій
Телефон:	(099) 28 72 185
Email	botanchikeu@gmail.com