Звіт про проходженння виробничої практики на прикладі ВАТ Саренський хлібозавод (2010)
Хліб, винайдений кілька тисяч років тому, предок нашого хліба мало був схожий на пухкий білий батон. Вишукування археологів показують, що перший хліб був зроблений з жолудів. Жолуді, розтерали між каменями в борошно, розбовтані у воді, були основою для готування каші. Траплялося, що каша підсихала. Ці шматки засохлої каші заміняли людям хліб. Пізніше людина стала використовувати пшеничні зерна. Свіжі зерна їли так, а от сухі були занадто тверді, тому їхній спочатку розбивали каменем, отриману борошно змішували з водою. Цілком ймовірно, спочатку люди варили локшину і щось схоже на клеєння, перш ніж догадалися пекти хрусткі коржі. Хліб, донині залишається головним продуктом, що дає людині життя. Саме цей продукт на 30% забезпечує людини необхідними калоріями і живильними речовинами. Недавно італійські медики знайшли ще одну властивість хліба. Присутні в хлібі компонента утворять у роті людини середовище, що перешкоджає розмноженню бактерій, що викликають карієс, а скоринка служить свого роду абразивом, що очищає зуби після їжі. Високі ціни на хліб в умовах чекання президентських виборів, а також на тлі зернового скандалу в січні-березні, потягнув за собою дестабілізацію ринку, арешт екс-віце-прем'єра Леоніда Козаченко і порушення більш 200 кримінальних справ можуть спровокувати чи обмеження повна заборона експорту зерна. У принципі, виходячи з видів на врожай, масштабних експортних постачань зерна не очікується, але учасники ринку допускають, що їхній заборонять зовсім. Другий момент: під тиском низької якості і щоб уникнути повтору неприємностей, зв'язаних зі словом «дефіцит», влади можуть скасувати усі мита на імпорт зерна. Імпорт необхідний ще і тому, що українці, що звикли їсти хліб із зерна продовольчого з домішкою фуражного, напевно, усе-таки здивуються поганій випічці хліба, якщо для його виробництва використовувати винятково борошно з фуражного зерна. Якщо взяти до уваги, що раз у кілька років хліб переходить у політичну категорію, то можна за аналогією з попередніми роками очікувати наступного розвитку події. До закінчення президентської кампанії ціни будуть стримуватися всіма мислимими і немислимими способами. При цьому хлібозаводи, не маючи можливості протистояти регіональної влади, будуть ховати підвищення ціни на продукцію, змінюючи її асортимент, вагу. Безумовно, на тлі снігу, що лежить на полях, говорити про прийдешній ріст цін на хліб, крупи і макарони, може, і недоречно, але говорити будуть. І все-таки прогнози учасників ринку містять невелику дещицю стриманого оптимізму. На думку аналітиків, навіть якщо аграрії посіють тільки 80% планованих площ і до збирання врожаю «доживуть» хоча б залишилися 3,5 млн га озимі пшениці, валового виробництва зерна можна екати в районі 30 млн т. Експерти аграрного ринку прогнозують, що врожай зерна зменшиться, насамперед, через зниження виробництва пшениці, адже вже очевидно, що більшість її посівів загинуло. За словами директора компанії «ПроАгро» Миколи Вернацкого, виробництво пшениці в 2003 р. не перевищить 12,5 млн т. При цьому деякі учасники ринку упевнені, що пшениці буде ще менше: на думку директора компанії Sun Grain Олеа Левченко, врожай пшениці в 2003 р. може знизитися до 10,3 млн т. Офіційний Київ розділився на два табори: оптимістів і реалістів. Так, агромініістр Сергій Рижук прогнозує зменшення врожаю пшениці до 15 млн т, у порівнянні з 2002 р., але при цьому він хоче виростити тільки продовольче зерно. Рижук пояснює своє прагнення бажанням забезпечити потреби внутрішнього ринку, створити перехідний запас і частина зерна експортувати. Його колега віце-прем'єр Іван Кириленко прогнозує зменшення врожаю пшениці в 2005 р. на 50%, у порівнянні з минулим роком, до 10–12 млн т. Його прогнози засновані на тім, що посіви пшениці вцілів на 3,5 млн га і з урахуванням незначних площ під ярицею можна сподіватися тільки на 10–12 млн т. Більш того, на відміну від міністра агрополітики він вважає, що якість врожаю буде невисоким і очікує «фуражний» рік. Що стосується інших культур, то експерти говорять наступне: якщо аграрії встигнуть пересіяти загиблі озимі яровим ячменем, те його виробництво збережеться на рівні 2002 р. чи навіть незначно збільшиться до 12 млн. т. Знову ж, якщо посівна відбудеться, те експерти припускають збільшення виробництва гороху до 1 млн. т. Іншими словами, щоб зробити більш-менш точний прогноз врожаю, потрібно почекати три тижні, після закінчення яких буде зрозуміло: що й у якому кількості посіяли селяни. Але низьке виробництво пшениці і всі наслідки ніяких сумнівів, що випливають звідси, не викликають. І прогноз кількості, а в ще більшому ступені оцінка очікуваної якості пшениці дозволяють спостерігачам прогнозувати високі ціни на головний злак і в момент збирання, і після її, і в продовження маркетингового року. Експерти також упевнені, що державі не прийдеться проводити заставні закупівлі пшениці, щоб гарантувати мінімальний прибуток селянам. Ціни на цю культуру будуть більш ніж привабливими.
Вступ 1. Загальні відомості про підприємство 2. Характеристика асортименту продукції 3. Фактори, що формують споживні властивості продукції 3.1 Характеристика сировини 3.2 Характеристика технологічних процесів виробництва 3.3 Умови маркування, пакування та зберігання готової продукції 4. Безпечність та якість товарів 4.1 Вимоги до якості товарів 4.2 Організацфя контролю якості продукції на підприємстві 5. Дефекти та їх характеристика 6. Організаційні засади рекламної роботи 7. Аналіз діяльності підприємства щодо охорони довкілля 8. Організаційні засади охорони праці на підприємстві Індивідуальне завдання Висновки та пропозиції Список літератури Додатки
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому більш детальну інформацію про роботу можна дізнатись у автора цієї роботи.
!!! Якщо у Вас виникла помилка при завантаженні роботи - зв'яжіться з автором !!! ↑↑↑ Контактні дані ↑↑↑
