Перехід України до ринкової економіки повинен ґрунтуватися на но¬вому економічному мисленні, відновленні управлінської діяльності у всіх сферах народного господарства і в агропромисловому комплексі зокрема. Створення на селі нових організаційних агроформувань на основі приватної власності (господарських товариств, приватних (орендних) підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств тощо) наполегливо потребує від керівників і спеціалістів сільськогосподарського вироб¬ництва фундаментальних знань з питань управління організаційними, еконо¬мічними і соціальними процесами в системі АПК. Головними причинами економічної і соціальної кризи в сільському господарстві України є відсутність ефективного господаря і власника (не створено належних умов для реалізації особистих інтересів селян): вкрай несприятливе для селян зовнішнє економічне середовище; низько-ефективний ме¬неджмент в самих аграрних підприємствах. Про ефективність кваліфікованого менеджменту свідчить досвід 10-15 % аграрних підприємств суспільного сектору, які при вкрай несприятливих економічних умовах ведуть господарство рентабельно. Вивчення досвіду ро¬боти таких господарств (а вони є в кожному районі) показує, що основою ус¬піху є творче поєднання ефективного менеджменту в ринкових умовах з ви¬користанням багатого вітчизняного досвіду організації внутрішньо¬господарського економічного механізму стосовно 5-ти основних функцій ме¬неджменту: планування; організації; регулювання і координації; мотивації; обліку і контролю. Зміни, що відбулися протягом останнього десятиріччя в економічному і політичному середовищі України, спрямовані на розв'язання ряду складних завдань, пов'язаних з підвищенням ефективності народного господарства і його агропромислового комплексу, а також перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки, обумовили необхідність процесів економічного реформування підприємств, їхньої адаптації до нових умов господарювання, пошуку нових механізмів управління. Тривалість цих процесів, їх успішність в значній мірі залежить від того, наскільки своєчасними та ефективними будуть рішення, що приймаються для розв'язання загальних проблем управління. Таким чином, сучасний етап економічного розвитку країни змінює структуру управління підприємствами реального сектору економіки та обумовлює особливо високі вимоги до професійної компетенції управлінського персоналу підприємств. Багато теоретичних і практичних питань розвитку форм власності на селі, приватизації і самоуправління, правильного використання важелів товарно-грошових відносин, роздержавлення, застосування нових методів регулювання виробництва, розвитку конкуренції також потребують вирішення. В цих умовах роль управління помітно зростає, тому ефективність управлінської діяльності в сільському господарстві значною мірою залежить від ефективності організації виконання основних функцій управління, кожна з яких характеризується властивим їй технологічним процесом обробки інформації та способом впливу на керований об'єкт. Функція планування є основою для прийняття управлінських рішень і являє собою управлінську діяльність, що передбачає вироблення цілей і завдань управління виробництвом, а також визначення напрямів реалізації планів для досягнення поставлених цілей. Саме планування і контроль діяльності складають основу інформаційної фази економічного методу управління, оскільки керувати за економічними принципами можливо лише при точному орієнтуванні у сутності господарських процесів, що відбуваються. Для цього ж необхідні системи планування, відповідні часу. Тому необхідність реформування планування взагалі і внутрішньогосподарського зокрема зумовлена невідповідністю структури сформованої системи планування ринковому механізму господарювання, що є найважливішим народногосподарським, науковим і практичним завданням. Орієнтація нашої держави на ринкову економіку, необхідність підготовки ґрунту для вступу України до Світової організації торгівлі, постійне залучення іноземних інвесторів та розвиток комерційних відносин між вітчизняними й іноземними підприємствами доводить, що облік зовнішньоекономічної діяльності підприємств є досить актуальною темою для дослідження. Об’єктом нашого дослідження є публічне акціонерне товариство “Уманський завод “Мегомметр”. Метою виробничої практики є закріплення і поглиблення теоретичних знань технологічних дисциплін, оволодіння планувальної, організаційної, моти¬ваційної, контрольної та координаційної управлінських функцій; оволодіння сучасними формами і методами організації виробництва і праці , формування професійних умінь та навичок, необхідних для прийняття самостійних рішень в межах своєї компетенції в реальних ринкових умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.
ЗМІСТ
Вступ Розділ 1. Організаційно – економічна характеристика підприємства 1.1 Загальні відомості про підприємство 1.2 Характеристика показників господарської діяльності ПАТ “Уманський завод “Мегомметр” Розділ 2. Операційний менеджмент Розділ 3. Основи зовнішньоекономічної діяльності Розділ 4. Управління персоналом. Розділ 5. Планування Розділ 6. Митна справа Розділ 7. Охорона праці Висновки і пропозиції Список використаних джерел Додатки
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому більш детальну інформацію про роботу можна дізнатись у автора цієї роботи.
!!! Якщо у Вас виникла помилка при завантаженні роботи - зв'яжіться з автором !!! ↑↑↑ Контактні дані ↑↑↑
