Завдання: на основі прочитаних уривків із творів О. Кульчицького   «Основа філософії і філософічних наук», І. Франка «Наука і її взаємини з працюючими класами» та Б. Спінози «Теологічно-політичний трактат» проведіть порівняння філософії з теологією і наукою. Пояснення підтверджуйте цитатами.

              При розгляді теми: «Філософія її зміст, особливості та роль у суспільстві» ми досліджували  поняття філософії та її відмінність від теології та науки. 

               За  О. Кульчицьким с.346.:

              «Філософія –це світоглядне універсальне знання, спрямоване на тотальність і сутність буття»

              Філософія допомагає людині пізнавати світ і саму себе , розкривати премудрість буття і самостверджуватись. Філософія не дає готових порад і відповідає на складні різного роду запитання , вона допомагає мислити людині самостійно, обирати свій шлях у житті, постійно прагнути пізнавати світ та дивуватися. Розглядаючи суть філософії не можна обминути і філософів , які відіграють важливу роль. Їхню роль можна показати  цитатою Гессена з праці О.Кульчицького с.346.

              «Філософи прагнуть пізнати тотальність буття , виходячи з його остаточних підстав , тобто  принципів буття».

               Філософія на відміну від інших наук, - це найглибше і найширше знання. Вона не може своєю назвою, як інші предмети точно визначити групу предметів пізнання , які підлягають дослідженню. Використано цитату Дойсена з праці  О.Кульчицького  с.345.

            «Філософія – скерована пізнавати узагальнення всього , що існує, - отож і відрізняється від усіх інших наук своєю «всеохоплюючою спрямованістю».

              Обговорюючи те , що наука тільки пізнає зовнішній світ було використано цитату  І. Франка с.327.

           

2

            «Наука має лише справу зі світом зовнішнім , з природою , - розуміючи ту природу якнайширше , тобто включаючи до неї все , що тальки підпадає під наше пізнання; також і люди з їх послухом , історією , категоріями , і всі ті незліченні світи , що заповнюють простір. Сама людина є тільки одним з незліченних створінь природи . Тільки природа надає їй засобі до життя, до задоволення своїх потреб , до розкоші і щастя ».

              Розглядаючи відмінність між філософією та теологією було використано цитату  Б. Спінози с.244.

               «Метою філософії є істина ,а віра - це тільки послух і благочестя. Основами філософії є загальні поняття , і сама вона повинна запозичуватись з природи. Основами ж віри є історія і мова , а запозичувати її треба тільки з Письма і одкровення » .

              Розглядаючи на занятті  філософію  антропології  при обговоренні концепції розвитку  людини у середньовічну епоху  показуємо те, що людина цього періоду не вірить у саму себе , а вірить лише у Бога.  Людина прагне  побачити Бога і це можливо лише за наявності у людини віри. Значення віри показує цитати Б. Спінози с.243.

              «Віра означає ніщо інше, як відчуття про Бога того , без знання чого припиняється послух Богові і що за наявності цього послух з необхідністю постає» 

Із цього випливає те , що:

1. Віра рятівна не сама собою, а тільки разом із послухом   , чи як говорить Яків (2;17), віра сама по собі,  без справи мертва                    

 2. Той  хто істинно слухається , з необхідністю має істину і рятівну віру.

Про це також говорить апостол Яків (2;18), «Покажи мені віру від діл твоїх, а я покажу тобі віру від діл моїх».

              При розгляді даної теми також не менш важливим є поняття любові. Адже ,тільки та людина може побачити духовний світ, Бога яка має в серці любов.   

3

Використано цитату І. Йоана з праці Б. Спінози с.243.

                «Кожен, хто любить (тобто ближнього) родився від Бога та відає Бога! Хто не любить , той Бога не пізнав, бо Бог є любов!»

             При розгляді того, що Бог перебуває в нас  було використано цитату І. Йоана з праці Б. Спінози с.244.

             «Що ми перебуваємо в ньому а він перебуває у нас, пізнаємо це тим, що він дав нам від Духа свого» -  тобто любов.