Звіт про проходження технологічної практики на прикладі Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (2014)
Розпочало свою діяльність підприємство 14 лютого 1914 року із штатом 69 чоловік. Підприємство розміщувалось в дерев'яному бараці біля залізничного вокзалу і забезпечувало прийом, видачу різних видів поштових відправлень та телеграм, внутрішніх і міжнародних, а також їх сортування. Перевезення пошти здійснювалось по 4-х залізничних маршрутах. Київ-Іловайськ, Київ-Вороніж, Київ-Умань, Київ-Граєво (на польському кордоні). Загальна протяжність ліній поштових вагонів складала 2730 км. Пошта по залізниці перевозилася в дерев'яних поштових вагонах, які були поділені на дві частини: в одній везли пошту, в другій багаж. Умови праці були дуже важкі ( велика вібрація, недостатнє опалення, відсутність вентиляції). У поштових вагонах супроводжуючі бригади мали у своєму складі роз’їздного чиновника, його помічника. Чисельність бригади визначалась обсягом роботи. Сортування листів проводилось за їх маршрутами з виділенням прямих постпакетів до адресних підприємств за наявністю 5-ти і більше листів. Зміна бригад в поштових вагонах проводилась під час виконання маршруту, без припинення роботи по обміну пошти з стаціонарними підприємствами зв'язку. В 1936 році підприємством обслуговувалось 8 залізничних маршрутів. Постійно проводилась підготовка і перепідготовка кадрів шляхом курсового та індивідуального навчання, що забезпечувало якісну роботу. Успішно розвивалось змагання між підрозділами, бригадами, робітниками. Із механізації на підприємстві були спеціальні поштові візки для перевезення пошти, стрічкові конвеєри, ручні штемпелі, сортувальні шафи, ліфти. Обмін пошти з поштовими вагонами проводився на станційних коліях. В перші дні війни багато працівників пішли в діючу армію, в основному у військово-польові пошти, деякі в партизанські загони. Все менше поїздів приходило до столиці. Щоб не порушувати поштового обміну, посилки, письмова кореспонденція, газети відправлялись на ближні до Києва залізничні станції автотранспортом і там завантажувались в поштові вагони. Для нормалізації діяльності підприємства, яке відчувало гостру потребу виробничої площі, не мало платформ для обміну пошти з поштовими вагонами, почалося будівництво нового комплексу ПЖДП на території прилеглої до залізничних; колій ст. Київ-пас. Наявність закритих платформ давало можливість одночасно проводити обмін пошти з 32 поштовими вагонами, а також з 9 поштовими вагонами в дебаркадері підприємства. В 1986р. підприємство обслуговувало 37 маршрутів поштових вагонів, з них 14 контейнерних, парк підприємства налічував 190 цільнометалевих поштових вагонів, річний пробіг поштових вагонів - 40,0 млн. вагоно-кілометрів. Засоби механізації та автоматизації виробничих процесів по обробці поштових відправлень складали: автоматичні комплекси лицювання та штемпелювання письмової кореспонденції; автоматичні листосортувальні машини по індексам, установки для сортування бандеролей, постпакетів, посилок, пачок та мішків з періодичними виданнями та інше обладнання.
ЗМІСТ
1.Історія 2.Загальне ознайомлення з підприємством і організацією виробничих процесів. 3.Організація завантажувально – розвантажувальних робіт та внутрішньо – виробничого транспортування. 4.Організація комплексно механізованої та автоматизованої обробки письмової кореспонденції. 5.Організація комплексно механізованої та автоматизованої обробки посилочної пошти. 6.Організація обробки міжнародної пошти 7.Організація комплексно механізованого та автоматизованого процесу обробки періодичних видань. 8.Організація перевезення пошти. 9.Механізація та автоматизація прийому та видачі поштових відправлень. 10.Характеристика економічної діяльності підприємства.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому більш детальну інформацію про роботу можна дізнатись у автора цієї роботи.
!!! Якщо у Вас виникла помилка при завантаженні роботи - зв'яжіться з автором !!! ↑↑↑ Контактні дані ↑↑↑