Аналітичний звіт на тему: «Характеристика демографічних умов функціонування системи соціального страхування України»

 Демографічна ситуація в тій чи іншій країні характеризує відтворення населення країни у просторовій та часовій визначеності. Забезпечення умов розвитку народонаселення України має розглядатися як один із найпріоритетніших національних інтересів в основах державної політики та національної безпеки. Демографічний чинник є одним із визначальних для забезпечення стабільного та безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування. Від демографічних показників працездатного населення і показників демографічного розвитку залежить розвиток трудового потенціалу і, відповідно, величина сукупного національного доходу. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також динаміки останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи.
 Соціально-демографічна ситуація в будь-якій державі формується відповідно до відтворення населення та міграційних процесів. 
 У нашій країні відбувається кардинальне зменшення кількості населення. На початку 1993 р. було зафіксовано 52,244 млн осіб постійного населення України. За даними перепису населення в Україні станом на 5 грудня 2001 р. загальна кількість постійного населення становила 48,241 млн осіб, кількість громадян України становила 47,950 млн: чоловіків — 22,316 млн (46,3%), жінок — 25,925 млн (53,7%). За даними Державної служби статистики (Держстату) України, станом на 1 січня 2009 р. в Україні проживало 46,038 млн осіб, що приблизно відповідає показникам 1972 р. На 1 січня 2014 р. кількість постійного населення становила 45,245 млн осіб: міського населення — 31,08 млн осіб, сільського населення — 14,16 млн.
 Станом на 1 лютого 2015 року чисельність наявного населення України становила за попередніми даними 42910,9 тис. осіб (без врахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя). За січень 2015 року чисельність населення зменшилася на 17,9 тис. осіб, природне скорочення становило 20,1 тис. осіб, міграційний приріст 2,2 тис. осіб. Міське населення становить 69,1%, сільське — 30,9%. Густота населення —74,4осіб/км².
 Аналіз даних Держстату України щодо розподілу постійного населення за окремими віковими групами свідчить, що скорочення кількості населення країни супроводжується невпинним і стрімким зменшенням абсолютної чисельності (і, відповідно, питомої частки) дітей віком 0–14 років та збільшенням питомої частки осіб віком >60 років.
 За станом на 1 січня 2014 р. серед 45,245 млн осіб постійного населення нашої країни частка дітей віком <14 років становила лише 14,8% (6,710 млн дітей). Проте питома частка осіб похилого віку в останні роки становить  (за станом на 1 січня 2014 р. становила 6,928 млн осіб — 15,3%) з тимчасовим зниженням показника у 2010–2014 рр., коли він становив 15,6–15,2%.
 Демографічне навантаження на працездатне населення вище у сільського населення — 792 на 1000 працездатних проти 592 у міського. Це є наслідком більшої частки населення молодше працездатного віку (312 проти 226 у міського населення) та старше працездатного віку (480 і 366 відповідно).
 Вже нині у пенсійній системі України на 10 платників страхових внесків припадає 9 пенсіонерів. Хоча в останні роки рівень старіння дещо знизився через підвищення народжуваності, в найближчі роки процес старіння населення прискориться (за прогнозними розрахунками, протягом 2011–2015 років середньорічна чисельність наявного населення України буде зменшуватися приблизно на 160 тис. осіб щороку (з 45,73 млн осіб — у 2011 році до 45,09 млн осіб — у 2015 році).
 Найбільша потреба у працівниках за окреслений період спостерігається в промисловості, потреби підприємств цієї галузі становили найбільше в 2002 році -  49,6 тис. осіб у промисловості, знизилися в 2014 р. до 9 тис.осіб. Дещо нижчий попит спостерігається  в 20014 р. у працівниках торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 4,7 тис. осіб. Працівників сільського господарства потрібно було в 2010 р. 2,7 тис.осіб, а вже в 2014 р. – 1,6 тис. осіб. Далі така послідовність по спаданню: державне управління – 8,4 тис.осіб в 2010 р., 4,9 тис.осіб в 2014 р., → будівництво потребує 1,3 тис. осіб → операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 0,6 тис осіб; → діяльність транспорту та зв’язку – 3,8 тис. осіб; → охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 3,2 тис. осіб; → інші види економічної діяльності – 0,4 тис. осіб; → освіта – 1,5 тис. осіб; → фінансова діяльність – 0,6 тис. осіб; → діяльність готелів та ресторанів – 0,7 тис. осіб.
 У 2010 р. середня заробітна плата зросла на 10,2 %, у 2011 р. – на 8,7 %,  у 2012 р. – на 6,3% і становила 2798 грн., а  у 2014 р. –  становила 3480 грн.  Загалом заробітна плата в Україні залишається у 20 разів меншою за середньоєвропейську оплату праці. Така ситуація зумовлює збереження проблеми зниження рівня життя. За даними щорічного звіту Global Wealth 2012 року швейцарського банку Credit Suisse, Україна посідає передостаннє місце серед 40 європейських країн за рівнем заможності громадян. Середній статок українця становить 3251 дол., майже так як у жителів Нікарагуа або Гайани. Українці бідніші за росіян, поляків, білорусів.
 Протягом І півріччя 2014р. в економіці України спостерігалася тенденція зростання рівня заробітної плати, проте темпи її росту уповільнилися порівняно з І півріччям 2012 та 2013рр.
 На початку 2010-років році індекс "Джині" в Україні був рівний 38,2 –  вище за Швецію (25,1), й дуже близький до Німеччини – 29,3.
 Проте в більшості інших європейських країн цей показник все одно вищий. На фоні своїх польських та російських сусідів, з їх індексами "Джині", відповідно, 41,7 та 53,3 Україна виглядає країною з достатньо високою економічною рівністю.
 Отже, враховуючи вищевикладене можна стверджувати, що в Україні мають місце такі негативні явища, як низький рівень доходів населення, негативна диспропорція в їх структурі, висока регіональна диференціація доходів населення та заробітної плати, низький рівень оплати праці у низці галузей та регіонів країни, а також заборгованість із її виплати. На жаль, офіційна статистика доходів населення в Україні не відтворює в повній мірі реальну картину. Однак, на сьогоднішній день, для основної маси населення ситуацію в сфері доходів можна назвати критичною.
 У зв’язку з цим, з метою оптимізації ме- ханізму регулювання формування, структури та рівня доходів населення України, рекомендуємо наступне.
  Забезпечити випереджальне зростання первинних доходів громадян у порівнянні із вторинними. За допомогою державного регулювання необхідно стимулювати зростання зайнятості і, відповідно, скорочувати соціальні виплати. 
  Згладжування дисбалансу у регіональному розвитку за рахунок більш динамічного розвитку слабких регіонів, що в свою чергу стане фундаментом для викорінення бідності, зростання заробітної плати та доходів населення.
  Перенести тяжкість оподаткування з менш прибуткового населення на більш прибуткове, тобто орієнтуватися на прогресивну шкалу оподаткування доходів.  Погашення заборгованості з виплати заробітної плати в усіх регіонах та галузях народного господарства. 
 Реалізація вказаних рекомендацій дозволить підвищити рівень доходів українців і усунути такі соціально-економічні проблеми як бідність, надмірна диференціація населення за доходами, розбалансованість у регіональному розвитку. Зазначені проблеми потребують подальшого наукового аналізу, а також розробки і впровадження на цій основі надійних механізмів їх реалізації.

ЗМІСТ

РЕЗЮМЕ 
1. Аналіз розподілу постійного населення України за окремими віковими групами в динаміці 
2. Аналіз динаміки кількості пенсіонерів та зайнятого населення в Україні та їх співвідношення
3. Аналіз потреби роботодавців у працівниках за видами економічної діяльності 
4. Аналіз динаміки середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності 
5. Порівняльний аналіз динаміки таких показників в Україні, США, Німеччині, Швеції та Росії: рівня безробіття (unemployment, total (% of total labor force)); частки субсидій та трансфертів у витратах бюджету (subsidies and other transfers (% of expense)); частки населення, охоплена програмами соціального страхування (Program participation - All Social Insurance); частки населення, що охоплена програмами служби зайнятості (Program participation - Unemp benefits and ALMP); частки людей віком більше 65 років у структурі населення (Population ages 65 and above (% of total)); частки виплат за програмами соціального страхування у загальних доходах населення (Generosity of All Social Insurance); частки допомоги по безробіттю у загальних доходах населення (Generosity of Unemp benefits and ALMP);  середньої очікуваної тривалості життя при народжені (Life expectancy at birth, total);  коефіцієнту Джині (GINI index). 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
ДОДАТКИ

---

Тип роботи:	звіт з практики
Кількість сторінок:	38
Рік захисту:	2015
Ціна роботи:	36 грн.
Автор роботи:	Андрій
Телефон:	(099) 28 72 185
Email	botanchikeu@gmail.com