Основні терміни до вивчення дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” (2012) - Українська мова - Шпаргалки - Навчальні матеріали

Головна » Навчальні матеріали » Шпаргалки » Українська мова

Основні терміни до вивчення дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” (2012)

Основні терміни до вивчення дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)”

Екзотизми – іншомовні слова, які зображають життя і побут різних народів і країн.
Варваризми – іншомовні слова, невластиві мові, якою написано текст.
Неологі́зм (від грец. νέος — молодий, новий і λογισμός — судження, вислів) — новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови.
Історизми — слова або сталі словосполучення, які означують реалії, що вийшли з ужитку й належать до старовини.
Архаїзмами (від грец. άρχαίοζ — старовинний, давній) у загальному визначенні називаються слова, що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови.
Діалектизми (від грец. διάλεκτοζ —говір, наріччя) — це слова, вживання яких характеризується територіальною обмеженістю і більш-менш різко контрастує з прийнятими в літературній мові нормами.
Жаргонізмами (франц. jargon, від галло-романського gargone — базікання) називаються слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі.
Професійні жаргонізми – вільні, невимушені, часто грубуваті слова, які існують у спілкуванні людей одного роду діяльності.
Соціальні жаргонізми – слова, вживання яких залежить від моди, яка швидко змінюється.
Арготизмами (від франц. argot — жаргон) називаються слова та вирази, вживання яких обмежене специфічною мовою окремих соціальних груп, мало або й зовсім незрозумілою для іншої частини суспільства.
Професіоналізмами (від лат. рго- fessio — заняття, спеціальність) називаються слова, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії.
Терміни – це слова або словосполучення спеціальної сфери вживання, які назвами спеціальних понять і вимагають дефініції.
Однорідні члени речення - це такі члени речення, які з'єднуються між собою сурядним зв'язком.
Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире. Відокремлються тільки другорядні члени речення.
Дієприкметниковий зворот – це дієприкметник, обтяжений залежними словами.
Дієприслівниковий зворот – це дієприслівник, обтяжений залежними словами.
Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення.
Відокремлені додатки – це виділені інтонаційно (на письмі - пунктуаційно) відміникові форми іменників з прийменниками або прислівниковими словосполученнями.
Вставні конструкції за своєю основною функцією вказують на ставлення мовця до висловленого, на відношення висловлюваної думки до попередньої чи наступної.
Вставлені конструкції, на відміну від вставних, передають додаткові відомості до змісту речення чи окремого його члена.
Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.
Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання.
Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа.
Синтаксичними синонімами називають речення, близькі за значеннями і співвідносні за структурою.
Прямим вважається такий порядок слів у реченні, при якому присудок стоїть після підмета.
Непрямий порядок слів у реченні передбачає послідовність головних членів, при якому присудок передує підмету.
Розчеплений присудок виражається сполученням інфінітива і віддієслівного іменника.
Односкладні — це такі речення, граматична основа яких має у своєму складі лише один головний член (підмет або присудок), другий головний член непотрібний, бо зміст речення зрозумілий без нього.
Означено-особовим реченням називається односкладне речення, головний член якого виражається формою дієслова 1-ї або 2-ї особи теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу.
Неозначено-собовим реченням називається односкладне речення, головний член якого виражається дієсловом 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу і означає дію, яка здійснюється невизначеним суб'єктом.
Безособовим реченням називається односкладна речення головний член якого означає дію або стан, що мислиться незалежно від активного діяча.
Складне речення - це речення, що складається з двох і більше предикативних одиниць, які становлять семантичну, структурно-інтонаційну єдність.
Складносурядним реченням називається складне речення, що утворюється з двох чи більше предикативних одиниць, які є об’єднані між собою за принципом рівнозначності в єдине семантичне, граматичне й інтонаційне ціле сполучниками сурядності та іншими граматичними засобами.
Складнопідрядним реченням називається складне речення, що утворюється з двох або більше предикативних одиниць, які поєднані в єдине семантичне і граматичне ціле підрядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності чи сполучних слів та інших граматичних засобів.
Текст - це організований за законами мови завершений комунікативний акт, який письмово зафіксований і структурно оформлений.
Архітектоніка тексту - структурні елементи побудови тексту, система його найсуттєвіших компонентів.
Абзац - це закінчена комунікативна одиниця, яка повно і викінчено висвітлює думку.
Композиція тексту - логічні елементи побудови тексту, зумовлені його змістом, характером і призначенням.
Документи з низьким рівнем стандартизації – документи у яких спосіб викладу щоразу залежить від конкретного змісту того, що викладають, від ситуації, певних обставин ділового спілкування.
Прямий виклад - виклад матеріалу, при якому на початку документа викладають обставини, що викликали його появу, або вказуються причини, а в кінці зазначають мету.
Функціональний мовний стиль — це різновид літе¬ратурної мови, шо обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особли¬вості добору й використання лексичних, граматичних, фразеологічних та інших мовних засобів.
Науковий стиль - Це різновид літературної мови використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.
Офіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, гро¬мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності.
Законодавчий підстиль — використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між при¬ватними особами, між державою і приватними та службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.
Дипломатичний підстиль — використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культу¬ри. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжна¬родних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах і т. ін.
Адміністративно-канцелярський підстиль — використовуєть¬ся у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діло¬водстві.
Публіцистичний стиль мовлення - використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням.
Худо́жній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості.
Розмо́вний стиль мо́влення — це стиль, який використовується в усному повсякденному спілкуванні у побуті, у родині, на виробництві.
Загальновживана лексика це - слова, використовувані в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де він живе, професії, способу життя.
Нейтральна лексика це - слова, що не мають стилістичного забарвлення і стильового призначення, можуть з однаковим успіхом вживатися в усіх стилях. У стилістичній парадигмі вони є нейтральною основою, домінантою, до якої додаються стилістично забарвлені синоніми, утворюючи синонімічний ряд.
Слова вузького стилістичного забарвлення це – лексика до якої належать терміни, професіоналізми, жаргонізми, розмовно-просторічні лексеми, застарілі слова, неологізми.
Контекст в офіційно-діловому, науковому стилі – це те середовище, яке надає однозначності загальновживаному (часто багатозначності) слову, уніфікує його сполучуваність, закріплює за словом у цьому тексті потрібне його значення.
Тропи це – слова і словосполучення, вжиті у переносному значення з метою створення образу.
Мета́фора — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Загальномовна стерта метафора - метафора, що давно втратила образність і в тому контексті, в якому вона вживається, її давня образність, як правило, не відчувається.

Штампи - 1. живі, влучні образні вислови, які з часом, від багаторазового повторення у відповідних і невідповідних мовних ситуаціях перетворилися у «мертві» вислови, зміст і образність яких стерлися; 2. (в офіційно-діловому стилі) група реквізитів та їх постійних частин, відтворена на бланку документа як єдиний блок.
Омоніми - слова, однакові за звучанням і різні за значенням.
Пароніми - це слова, схожі за звучанням, можуть мати спільну морфему, а можуть бути просто співзвучні, але різні за значенням.
Екзопшзми - іншомовні слова, які зображають життя і побут різних народів і країн.
Варваризми - іншомовні слова, невластиві мові, якою написано текст.
Неологізми - слова, які ще не увійшли до активного словникового запасу і залишаються такими лише до того часу, коли остаточно не засвояться мовою і не втратять свіжості і незвичності
Історизми - застарілі слова, які позначають специфічні реалій минулих епох і не мають відповідників у сучасній лексиці.
Архаїзми - застарілі слова, які є синонімами до сучасних слів.
Діалектизми - слова, властиві якомусь діалектові (місцевій говірці).
Жаргонізми - лексичні одиниці соціального діалекту, певної вікової спільності людей або професійної корпорації.
Професійні жаргонізми - вільні, невимушені, часто грубуваті слова, які існують у спілкуванні людей одного роду діяльності.
Соціальні жаргонізми - слова, вживання яких залежить віл моди, яка швидко змінюється.
Арґотизми - слова, що характеризуються вузькістю і специфічністю сфери вживання (замкнені, порівняно невеликі групи мовців - переважно декласованих елементів) і засобів словотвору.
Професіоналіми - слова і словосполучення, які є розмовними, неофіційними замінниками наявних у певній галузі термінів, але на відміну від термінів, вони не мають строгої дефініції, не становлять системи.
Терміни - це слова або словосполучення спеціальної сфери вживання, які є назвами спеціальних понять і вимагають дефініції.
Однорідними - такі члени речення, які перебувають в однакових синтаксичних відношеннях з одним членом речення, виконують однакову синтаксичну функцію і поєднуються між собою сурядним зв'язком.
Відокремлення - це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення другорядних членів речення для посилення їхнього значення у семантико-граматичній структурі речення.
Дієприкметниковий зворот - це дієприкметник, обтяжений залежними словами.
Дієприслівниковий зворот - це дієприслівник, обтяжений залежними словами.
Функціональний мовний стиль — це різновид літе¬ратурної мови, шо обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особли¬вості добору й використання лексичних, граматичних, фразеологічних та інших мовних засобів.
Науковий стиль - Це різновид літературної мови використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.
Офіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, гро¬мадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою літературності.
Законодавчий підстиль — використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між при¬ватними особами, між державою і приватними та службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.
Дипломатичний підстиль — використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культу¬ри. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжна¬родних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах і т. ін.
Адміністративно-канцелярський підстиль — використовуєть¬ся у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діло¬водстві.
Публіцистичний стиль мовлення - використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням.
Худо́жній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в поетично-художній творчості.
Розмо́вний стиль мо́влення — це стиль, який використовується в усному повсякденному спілкуванні у побуті, у родині, на виробництві.
Загальновживана лексика це - слова, використовувані в різних мовних сферах і зрозумілі будь-якому носієві мови незалежно від того, де він живе, професії, способу життя.
Нейтральна лексика це - слова, що не мають стилістичного забарвлення і стильового призначення, можуть з однаковим успіхом вживатися в усіх стилях. У стилістичній парадигмі вони є нейтральною основою, домінантою, до якої додаються стилістично забарвлені синоніми, утворюючи синонімічний ряд.
Слова вузького стилістичного забарвлення це – лексика до якої належать терміни, професіоналізми, жаргонізми, розмовно-просторічні лексеми, застарілі слова, неологізми.
Контекст в офіційно-діловому, науковому стилі – це те середовище, яке надає однозначності загальновживаному (часто багатозначності) слову, уніфікує його сполучуваність, закріплює за словом у цьому тексті потрібне його значення.
Тропи це – слова і словосполучення, вжиті у переносному значення з метою створення образу.
Мета́фора — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.
Загальномовна стерта метафора - метафора, що давно втратила образність і в тому контексті, в якому вона вживається, її давня образність, як правило, не відчувається.

скачать Основні терміни до вивчення дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” (2012)

!!! Якщо у Вас виникла помилка при завантаженні роботи - зв'яжіться з автором !!!
↑↑↑ Контактні дані ↑↑↑

Подібні роботи

1 2 3 4 5 Категорія: Українська мова \| Добавив: admin (17.05.2012)
Переглядів: 3638 \| Теги: Основні, вивчення, до, мова, професійним, “Українська, дисципліни, спрямуванням)”, терміни, (За