Курсова робота: Недержавне пенсійне забезпечення: сучасний стан, проблеми розвитку та шляхи вдосконалення (2012)
В Україні існує дві форми пенсійного забезпечення – державне і недержавне Внаслідок зростання демографічного навантаження, низького коефіцієнта заміщення, неспроможності традиційної солідарної системи забезпечити необхідні фінансові ресурси для виплати гідних розмірів пенсій наша країна потребувала негайного реформування системи пенсійного забезпечення (ПЗ). Протягом останніх кількох років у сфері ПЗ зміни проявилися в запровадженні недержавного (приватного) пенсійного забезпечення, яке на даному етапі свого розвитку функціонує у багатьох країнах світу. Правові засади реформування системи пенсійного забезпечення регламентуються Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення (НПЗ)»,які набули чинності з 1 січня 2004 року. Закон України «Про НПЗ» визначає правові відносини, економічні і організаційні засади НПЗ В Україні і регулює правовідносини, пов’язані з цим видом діяльності. Запровадження НПЗ в Україні повело за собою створення якісно нових суб’єктів права — недержавних пенсійних фондів (далі — НПФ), яким властивий особливий цивільно-правовий статус, що пояснюється специфікою виду їхньої діяльності. Законодавча модель НПФ ставить перед доктриною цивільного права завдання переосмислення й розвитку традиційних правових конструкцій, таких як: природа юридичної особи, правосуб’єктність юридичної особи, управління юридичною особою тощо. НПЗ відіграє значиму роль соціальному захисті населення. Досвід закордонних країн дозволяє зробити висновок про масовий розвиток НПЗ, як необхідного етапу еволюції економічної системи. Його розвиток буде у значній мірі буде відображатися на стані економіки країни .Вивчення проблем ПЗ ,зокрема його недержавного сектора ,пов’язано з іменами авторів, які досліджують проблему в різних господарських і фінансово – економічних системах . До них можна віднести закордонних вчених: Д.МакГілла, Г. МакТаггарта, Е. Девіса, Г. Кларка, і вітчизняних: О. Ткача, В. Грушка, А. Михайлова, Е. Ліанову, Г. Нечай та ін. Створення законодавчих передумов функціонування інститутів додаткового, добровільного пенсійного забезпечення є нагальною вимогою часу та необхідною умовою існування ефективної, соціально справедливої системи відносин у сфері соціального забезпечення населення. Перерозподіл раніше планованих товарно-грошових потоків, економічна неспроможність деяких галузей і окремих регіонів поставили діючу пенсійну систему перед реальною загрозою банкрутства. Відсутність дієвих економічних важелів і механізмів дії на об’єкти і суб’єкти економічних відносин, зниження податкової дисципліни привели до фактичної фінансової неспроможності розподільної пенсійної системи, яка ґрунтувалася на солідарності поколінь, територій і галузей народного господарства. У сучасних умовах у відсутність бюджетного фінансування і недоліку інвестиційних ресурсів у підприємств, одним із способів залучення значних за об’ємом і тривалих по терміну грошових коштів є створення єдиного галузевого недержавного пенсійного фонду. Теоретичні і практичні аспекти діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні в сучасних умовах залишаються у стадії розробки. Багато розроблених питань вимагають пояснень і уточнень. Певна недосконалість правового і податкового регулювання недержавних пенсійних фондів, форм і методів державного регулювання, окремих методичних питань діяльності недержавних пенсійних фондів на фоні соціально-економічної значущості досліджуваного питання зумовили актуальність теми дослідження. Для запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення під керівництвом Уряду органами виконавчої влади розроблена необхідна нормативно-правова база, достатня для створення та діяльності недержавних пенсійних фондів та інфраструктури, що їх обслуговує. Зокрема, тільки Держфінпослуг, відповідно до своєї компетенції, розробила 31 нормативно-правовий акт, що регулює діяльність суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення. Важливим завданням щодо подальшого розвитку пенсійної системи є запровадження цілісної системи звітності, фінансового обліку та державного контролю у сфері соціального страхування. З позицій солідарної та накопичувальної державних систем цьому сприятиме законопроект «Про єдиний соціальний внесок і адміністрування зору і обліку єдиного соціального внеску». Це дасть можливість вирішити проблеми, пов’язані з ухиленням від сплати страхових внесків, удосконалить контроль за надходженням та витрачанням коштів соціального страхування.
ЗМІСТ
ВСТУП РОЗДІЛ 1. Структура системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні 1.1. Механізм функціонування недержавного пенсійного забезпечення в Україні 1.2. Недержавні пенсійні фонди в Україні РОЗДІЛ 2. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення в Україні 2.1. Особливості розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні 2.2. Сучасний стан та показники діяльності НПЗ в Україні РОЗДІЛ 3. Проблеми і напрямки удосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні 3.1. Проблеми розвитку НПЗ в Україні 3.2. Шляхи та напрямки удосконалення НПЗ в Україні ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
!!! Якщо у Вас виникла помилка при завантаженні роботи - зв'яжіться з автором !!! ↑↑↑ Контактні дані ↑↑↑
