Досвід Російської Федерації у впровадженні інформаційних митних технологій (2012) - Інформаційні системи і технології - ІНДЗ (КПІЗи) - Навчальні матеріали - Допоможемо студенту


Головна » Навчальні матеріали » ІНДЗ (КПІЗи) » Інформаційні системи і технології

Досвід Російської Федерації у впровадженні інформаційних митних технологій (2012)

Використання інформаційних технологій є невід'ємною складовою в реалізації сучасної митної політики. Головним завданням інформаційних технологій є управління інформацією всередині митної системи з метою підвищення ефективності митного оформлення та контролю, створення сприятливих умов для учасників зовнішньоекономічної діяльності та при цьому максимальне виявлення порушень митного законодавства. В сучасних умовах без використання інформаційних технологій практично неможливо зробити митне оформлення швидким і прозорим. Основним напрямком розвитку інформаційних митних систем є впровадження технологій електронного декларування, інтегрованих з системами управління ризиками.
Особливу роль інформаційних технологій в митній справі підкреслює той факт, що в Митному кодексі РФ є окремий розділ (глава 40 МК РФ), присвячений інформаційним системам і технологіям. У жодному іншому кодексі Російської Федерації подібного розділу не існує. Крім цього значимість даного напрямку роботи підтверджує Концепція розвитку митної служби Росії до 2010 року, в якій передбачено чотири основних аспекти:
- розвиток інфраструктури митних органів;
- впровадження сучасних інформаційних технологій;
- підготовка кадрів;
- створення відповідної нормативної бази.[2]
За впровадженням нових технологій Митна служба Росії є лідером серед державних структур. Йдучи назустріч сумлінним учасникам зовнішньоекономічної діяльності, розробляються оптимальні шляхи вирішення проблем, пов'язаних з уніфікацією митних процедур і переходом роботи митниці на рівень міжнародних стандартів. В умовах постійного зростання обсягу зовнішньої торгівлі та зростання навантаження на митні органи застосування інформаційні систем і технологій набуває все більшого значення для митної справи. Передові митні служби прагнуть до всемірного розвитку інформаційних систем і технологій, а уряди виділяють для цих цілей гігантські суми.
Нове митне законодавство Російської Федерації будується з урахуванням міжнародного досвіду правового регулювання митної справи. Одним з основоположних міжнародних актів в галузі митної справи є Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (укладена в Кіото в 1973 р. і вступила в силу в 1974 р.). Визнання ролі митних технологій знайшло відображення в преамбулі Кіотської конвенції, з якої випливає, що максимальне практичне використання інформаційних технологій розглядається в якості одного з принципів, реалізація якого повинна сприяти спрощенню і гармонізації митних процедур.
Правове регулювання застосування інформаційних систем та інформаційних технологій в митній справі в першу чергу знайшло своє відображення в Митному кодексі Російської Федерації від 28 травня 2003р. № 61-ФЗ з подальшими змінами та доповненнями. На відміну від свого попередника (Митного кодексу, прийнятого Верховною Радою РФ в 1993 г) новий Митний кодекс в першу чергу спрямований на розвиток зовнішньої торгівлі, шляхом коригування національного законодавства під норми міжнародних угод.
Інформаційних систем та інформаційних технологій в митній справі присвячена глава 40 МК РФ, що містить п'ять статей. Митний Кодекс регулює такі питання застосування інформаційних систем і технологій як: функції, завдання та повноваження митних органів у зв'язку з використанням інформаційних технологій; уніфікацію інформаційних систем і технологій до стандартів, що діють в Російській Федерації, а також до міжнародних стандартів; обов'язковість сертифікації інформаційних систем, інформаційних технологій, засобів їх забезпечення, а також програмно-технічних засобів захисту інформації, що застосовуються в митній справі у випадках і порядку, які передбачені законодавством РФ; правовий статус і зміст інформаційних ресурсів митних органів; вимоги до інформаційних систем, інформаційних технологій і засобів їх забезпечення; захист інформації та прав суб'єктів, що беруть участь в інформаційних процесах і інформатизації. Таким чином, новий Митний Кодекс надає істотне значення інформаційним технологіям. Це є безумовним кроком вперед, оскільки попередній Митний Кодекс в частині використання інформаційних технологій лише передбачав можливість декларування товарів і транспортних засобів в електронній формі.[3]
Концепція використання інформаційних технологій в діяльності федеральних органів державної влади до 2010 року відповідно до основних напрямків соціально-економічного розвитку Російської Федерації на середньострокову перспективу визначає такі пріоритети використання інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності: підвищення збирання митних платежів, скорочення часу.
Концепція використання інформаційних технологій в діяльності федеральних органів державної влади до 2010 року містить розділ, присвячений інформаційної безпеки, в якому перераховані підстави забезпечення необхідного рівня безпеки державних інформаційних систем і ресурсів (єдині вимоги захисту, використання сертифікованих вітчизняних засобів попередження та виявлення комп'ютерних атак та захисту інформації, застосування криптографічних засобів захисту відомостей, що становлять державну таємницю), а також основні напрями підвищення рівня захищеності об'єктів загальною інформаційно-технологічної інфраструктури федеральних органів державної влади.[1]
Конкретно інформаційного забезпечення діяльності митних органів стосується Концепція розвитку митних органів, схвалена розпорядженням Уряду Російської Федерації від 14 грудня 2005 р. № 2225-р. Дана Концепція реалізувалась у 2 етапи:
I етап (2005 - 2007 роки) - відбулась гармонізація законодавства Російської Федерації до загальновизнаних норм в галузі митної справи. З урахуванням планованого приєднання Російської Федерації до Світової організації торгівлі відбулось приведення Закону Російської Федерації "Про митний тариф" у відповідність до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У 2005 - 2006 роках буде завершилась робота по формуванню позиції Російської Федерації з питання приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. З 2006 року відбулось застосування на митній території Російської Федерації митних документів, що використовуються державами - членами Європейського союзу відповідно до Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами
У зв'язку з цим в 2006 - 2007 роках змінились правила декларування, форми вантажної і транзитної митних декларацій з урахуванням вимог, передбачених для Єдиного адміністративного документа Європейського союзу при застосуванні Конвенції про спільну транзитну процедуру (1987 рік).
II етап (2008 - 2010 і наступні роки) - в основному відбувається завершення будівництва та облаштування об'єктів митної інфраструктури. Застосування міжвідомчих інформаційних ресурсів дозволить організувати роботу митних органів за принципом "одного вікна" і "однієї зупинки". Фінансове забезпечення здійснюватиметься за рахунок коштів федерального бюджету, а також інших коштів відповідно до законодавства Російської Федерації.[2]
Видається досить дивним, що в Концепції приділено велику увагу застосуванню інформаційних систем і технологій, але ні слова не сказано про забезпечення інформаційної безпеки, дається лише посилання на Концепцію використання інформаційних технологій в діяльності федеральних органів державної влади до 2010 року. Цю прогалину заповнює Концепція забезпечення інформаційної безпеки митних органів Російської Федерації на період до 2010 року, затверджена наказом ФМС від 19 вересня 2006р. № 900.
Конкретні питання захисту інформації в діяльності митних органів Російської Федерації відносяться до відання Федеральної митної служби. На основі Концепції забезпечення інформаційної безпеки митних органів Російської Федерації на період до 2010 року прийняті конкретні накази, що визначають конкретні заходи по забезпеченню комп'ютерної безпеки.
В цілому, заходи із захисту комп'ютерної інформації можна поділити на такі види:
- правові заходи (дисциплінарні, цивільно-правові, кримінально-правові);
- адміністративні заходи (засоби фізичного захисту (наприклад, блокування деяких функцій технічних засобів, таких як порт USB); програмні засоби захисту інформації (наприклад, антивірусні програми, системи розмежування повноважень, програмні засоби контролю доступу); організаційні заходи захисту (доступ до приміщень, розробка стратегій безпеки організації і т.д.))[2]
Митні органи, будучи на сьогоднішній день федеральним органом виконавчої влади, в якому інформаційні технології отримали найбільший розвиток, має централізовану інформаційну систему - Єдину автоматизовану інформаційну систему (далі ЄАІС).
ЄАІС ФМС Росії - автоматизована система управління процесами митної діяльності і складається з організаційно упорядкованої сукупності документів або масивів документів та інформаційних технологій, у тому числі з використанням засобів обчислювальної техніки і зв'язку, що реалізують інформаційні процеси на всіх рівнях системи митних органів.
Порядок роботи з інформацією, що знаходиться в ЄАІС, а так само заходи щодо її захисту, регулюються наказом ФМС від 02 лютого 2007 № 168 «Про затвердження Порядку надання посадовим особам митних органів доступу до ресурсів центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів», наказом ФМС від 12 листопада 2007 р. № 1393 «Про затвердження Вимог щодо забезпечення інформаційної безпеки при роботі з ресурсами Центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів». 
Згідно з цими наказами доступ до баз даних ЄАІС (далі БД ЄАІС) митних органів може бути надано:
- з автоматизованого робочого місця користувача (далі - АРМ доступу) з використанням програмних засобів доступу;
- з абонентських пунктів доступу (АПД).
Крім захисту комп'ютерної інформації від безпосередніх протиправних дій людини інформаційні системи необхідно захищати від комп'ютерних вірусів, тобто програмних засобів, що мають здатність до самостійного копіювання і спеціально створених для виконання функцій в програмному забезпеченні «зараженої» ЕОМ, непередбачених характеристиками цього програмного забезпечення.
На захист інформаційних систем митних органів від шкідливих програм направлений наказ ФМС Росії від 28 травня 2007 р. «Про систему антивірусного захисту інформації в митних органах Російської Федерації». Даний документ передбачає єдиний порядок оснащення засобами антивірусного захисту інформації митних органів. Система антивірусного захисту інформації призначена для запобігання зараження програмними вірусами інформаційно-обчислювальних ресурсів митних органів. Програмні засоби підлягають своєчасному оновленню. Постачальниками засобів захисту для митних органів можуть бути організації, що мають ліцензію ФСТЕК Росії на проведення діяльності у сфері захисту інформації. Постачальники систем захисту повинні мати сертифікати ФСТЕК Росії і ФСБ Росії по вимогам безпеки інформації.
16 серпня 2010 Президентом Росії Д. Медведєвим за підсумками наради з питань інвестиційного клімату було доручено Уряду Російської Федерації, Мінекономрозвитку і ФТС Росії при реалізації положень Митного кодексу Митного союзу і національного законодавства у сфері митної справи розробити і впровадити митні процедури і технології, що передбачають, в тому числі, перехід з 1 січня 2011 року на електронне декларування при експорті та імпорті товарів, без подання до митних органів відповідних документів на паперових носіях.
Перевага електронного декларування через Інтернет перед паперовим документообігом в наявності: без істотних додаткових витрат учасник зовнішньоекономічної діяльності отримує можливість подати митну декларацію на будь-який російський митний пост, який має для цього достатню оснащеність. Значно прискорюється і спрощується процес здійснення митних операцій та митного контролю. Економиться час і папір. Здійснити митне оформлення товарів можна взагалі без відвідин митниці. А це веде до інформаційної прозорості митних органів. І що важливо, виключається пряме спілкування посадових осіб та учасників ЗЕД. Це сприяє зниженню корупційних порушень. Нова технологія дозволяє також скоротити час митного оформлення з одного робочого дня до декількох годин. А середній час перевірки однієї електронної декларації, як показує практика, становить 25-30 хвилин замість кількох годин по старому. Федеральна митна служба має намір максимально спростити доступ учасників ЗЕД до електронного декларування. Програмне забезпечення для його застосування буде надаватися безкоштовно, безпосередньо з сайту ФТС Росії. При цьому опрацьовується питання застосування електронного декларування допомогою Web-інтерфейсу. Також розробляється детальний, з встановленням конкретних термінів, регламент отримання електронного цифрового підпису.

скачать Досвід Російської Федерації у впровадженні інформаційних митних технологій (2012)

Подібні роботи


Категорія: Інформаційні системи і технології | Добавив: admin (07.05.2012)
Переглядів: 604 | Теги: Досвід, Російської, впровадженні, інформаційних, митних, (2012), технологій, Федерації
Форма входа
Що шукаємо?
Правознавство
Контроль та ревізія в митних органах
Страхування
Фіскальне адміністрування
Фіскальна безпека
Інформаційні системи і технології
Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва
Історія економіки та економічної думки
Маркетинг
Місцеві фінанси
Податкова система
Соціальне страхування
Менеджмент
Фінанси
Політологія
Світові торгові системи
Бюджетна система
Банківські операції
Фінансове регулювання ЗЕД
Українська мова
Гроші та кредит
Національна економіка
Центральний банк і грошово кредитна політика
Економіка і фінанси страхових фірм
Міжнародна економіка
Філософія
Статистика
Макроекономіка
Податкова система
Соціологія
Психологія і педагогіка
Інформатика
Міжнародний менеджмент
Менеджмент персоналу
Стратегічне управління
Групи в соц.мережі
Оцініть сайт
Що Вас привело на наш сайт?
Всього голосували: 474

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачі: 0



Рейтинг@Mail.ru