Стаття 61. Податковий контроль - система  заходів,  що  вживаються контролюючими  органами з метою контрол правильності нарахування, повноти  і  своєчасності  сплати  податків  і  зборів,   а   також 

дотримання  законодавства  з  питань  регулювання  обігу  готівки, проведення   розрахункових   та  касових  операцій,  патентування, ліцензування  та  іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням 

якого  покладено на контролюючі органи. 

     Податковий контроль  у   частині   здійснення   заходів,   що вживаються   митними   органами  з  метою  перевірки  правильності нарахування,  повноти і своєчасності сплати податків і  зборів,  є 

складовою частиною митного контролю. 

Податковий контроль здійснюється: 

• органи  державної  податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних  цільових  фондів.

• митні органи - щодо мита,  акцизного податку, податку на додану вартість,  інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і  предметів на митну територію  України  або  територію  спеціальної митної  зони  або  вивезення  (пересилання)  товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони. 

Органи   Служби   безпеки  України,  внутрішніх  справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть  брати  безпосередньої  участі  у проведенні перевірок,  що здійснюються  контролюючими  органами,  та   проводити   перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування. 

     Стаття 62. Податковий контроль здійснюється шляхом: 

• ведення обліку платників податків; 

• інформаційно-аналітичного   забезпечення   діяльності органів державної податкової служби; 

• перевірок  та  звірок відповідно до кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. 

Одна з основних характеристик французької податкової системи: платник податків сам надає дані для визначення податкового платежу, при цьому 90%  податкових сум сплачується добровільно.

Податкова служба Франції знаходиться в складі Міністерства економіки, фінансів і бюджету, очолюваного міністром-делегатом у справах бюджету.

 Адміністрування податків здійснюють Головне податкове управління та Головне управління мита та інших надходжень. 

Головне управління мита та інших надходжень організує роботу митних пунктів на кордонах Франції та всередині країни. Воно забезпечує нагляд за додержанням державної заборони на продажу зброї, наркотиків і т. ін., а також здійснює санітарний контроль зовнішньої торгівлі.

У Франції малі підприємства (з оборотом, еквівалентним сумі до 40 тис. євро) звільняються від ПДВ. Якщо оборот вищий зазначеного рівня, платник піддається суворому контролю незалежно від форми здійснення платежів. 

Податок з фізичних осіб стягується тільки з доходів, одержаних у Франції. Він розраховується, виходячи із сукупних доходів сім'ї, яка є одиницею оподаткування. Декларацію зобов'язані подавати усі фізичні особи незалежно від величини їх доходів. Громадяни мають указувати в декларації всі свої доходи в натуральній формі. Це в їхніх інтересах, оскільки при нарахуванні пенсій враховуються тільки задекларовані доходи.

Податковим кодексом Франції (глава 13) передбачено 2 види податкового контролю:

Перший вид передбачає 2 етапи:

На першому рівні податкові органи здійснюють перевірку того, чи правильно платник визначив  суму податку в поданій податковій декларації. Якщо правильно, то податкові органи вручають платнику податкове повідомлення.

 На другому рівні від податкових органів можна пізніше отримати лист, в якому проситься  роз’яснити або подати додаткову інформацію, часто у вигляді анкети, яку необхідно заповнити і повернути в податкову. Таким чином, якщо видається, що є деякі невідповідності в інформації, представлену в податковій декларації або обставини платника суттєво змінилися з останнього подання, або платник шукає податкові пільги, на протязі 30 днів потрібно в податковий орган подати  додаткову інформацію. Якщо протягом цього терміну інформація не буде передана до податкового органу, до платника податку будуть застосовуватись штрафні санкції.

Другий вид. Контроль з виїздом на місце, звичайно здійснюється за наявності серйозних підстав для підозри у приховуванні великих сум доходу. Перевірки звичайно проводять за три попередні роки. Спеціальних положень про частоту перевірок у законі немає. За рідкісними винятками повторні перевірки відносно одного періоду звичайно не проводяться.

Податкові перевірки з виїздом на місце підпорядковуються певним  правилам. Так, платника податків мають попередити про неї за 10 днів. Без попередження раптова перевірка може бути проведена лише за наявності достовірної інформації про те, що підприємство ухиляється від сплати податків.

Тривалість процедури перевірки залежить від розміру підприємства, що перевіряється: для дрібних підприємств — не більше трьох місяців, для великих строки не встановлюються. Єдиний виняток стосується приватних осіб: строк їх перевірки не може перевищувати 12 місяців. У ході ревізії перевіряючий має зустрітися з керівництвом підприємства, дістати доступ до бухгалтерських документів.

Також в податковій практиці Франції широко застосовується, коли податкові органи звертаються до суду по дозвіл перевірки приміщень та документів платника податку без попередження.

В Франції застосовуються такі санкції. Так, за несвоєчасне подання декларації податок стягується в повній сумі з одночасним накладанням штрафу в розмірі 0,75% на місяць (9% на рік). Якщо дохід прихований навмисне з метою ухилення, то штраф складає від 40 до 80% від суми нарахованого податку. В разі регулярного применшення доходів податки стягують у безспірному порядку з рахунків платника. При серйозних порушеннях податкового законодавства (фальсифікація документів тощо) передбачається кримінальна відповідальність, аж до тюремного ув’язнення.

Податковим контролем визнається діяльність уповноважених органів по контролю за дотриманням платниками податків, податковими агентами і платниками зборів законодавства про податки і збори в порядку. 

Податковий контроль проводиться посадовими особами податкових органів в межах своєї компетенції за допомогою податкових перевірок, отримання пояснень платників податків, податкових агентів і платників збору, перевірки даних обліку та звітності, огляду приміщень та територій, що використовуються для отримання доходу, а також в інших формах, передбачених  кодексом .

Податкові органи, митні органи, органи державних позабюджетних фондів і органи внутрішніх справ у порядку, що визначається за згодою між ними, інформують один одного про наявні у них матеріалах про порушення законодавства про податки і збори і податкових злочинах, про вжиті заходи для їх припинення, про проведених ними податкових перевірках, а також здійснюють обмін іншою необхідною інформацією з метою виконання покладених на них завдань.

Важлива роль при організації обліку платників податків належить банкам. Банки відкривають рахунки організаціям, індивідуальним підприємцям тільки при пред'явленні свідоцтва про постановку на облік в податковому органі. Банк зобов'язаний повідомити про відкриття або про закриття рахунку, про зміну реквізитів рахунку організації (індивідуального підприємця) на паперовому носії або в електронному вигляді до податкового органу за місцем свого знаходження протягом п'яти днів з дня відповідного відкриття, закриття або зміни реквізитів такого рахунку.

Банки зобов'язані видавати податковим органам довідки про наявність рахунків у банку і про залишки грошових коштів на рахунках, виписки з операцій на рахунках організацій (індивідуальних підприємців) відповідно до законодавства Російської Федерації протягом п'яти днів з дня отримання мотивованого запиту податкового органу. Довідки про наявність рахунків та про залишки грошових коштів на рахунках, а також виписки з операцій на рахунках організацій (індивідуальних підприємців) у банку можуть бути запитані податковими органами у випадках проведення заходів податкового контролю у цих організацій (індивідуальних підприємців).

 Податкові органи проводять наступні види податкових перевірок платників податків, платників зборів і податкових агентів:

1) камеральні податкові перевірки;

2) виїзні податкові перевірки.

Метою камеральної і виїзний податкових перевірок є контроль за дотриманням платником податків, платником зборів або податковим агентом законодавства про податки і збори.

Камеральна податкова перевірка проводиться за місцем знаходження податкового органу на основі податкових декларацій (розрахунків) та документів, поданих платником податків, а також інших документів про діяльність платника податків, наявних у податкового органу.

Камеральна податкова перевірка проводиться уповноваженими посадовими особами податкового органу відповідно до їх службовими обов'язками без будь-якого спеціального рішення керівника податкового органу протягом трьох місяців з дня подання платником податків податкової декларації (розрахунку).

Якщо камеральної податкової перевіркою виявлені помилки у податковій декларації і протиріччя між відомостями, що містяться у поданих документах, або виявлені невідповідності відомостей, поданих платником податків, відомостям, що містяться в документах, наявних у податкового органу, про це повідомляється платникові податків з вимогою подати протягом п'яти днів необхідні пояснення або внести відповідні виправлення у встановлений термін.

Платник податку, який представляє в податковий орган пояснення щодо виявлених помилок у податковій декларації і протиріч між відомостями, що містяться у поданих документах, також додатково подає до податкового органу виписки з реєстрів податкового та бухгалтерського обліку і інші документи, що підтверджують достовірність даних, внесених до податкової декларації 

Виїзна податкова перевірка проводиться на території (у приміщенні) платника податків на підставі рішення керівника податкового органу. У випадку, якщо у платника податків відсутня можливість надати приміщення для проведення виїзної податкової перевірки, виїзна податкова перевірка може проводитися за місцем знаходження податкового органу.

Рішення про проведення виїзної податкової перевірки виносить податковий орган за місцем знаходження організації або за місцем проживання фізичної особи.

Рішення про проведення виїзної податкової перевірки має містити такі відомості: повне та скорочене найменування або прізвище, ім'я, по батькові платника податків; предмет перевірки, тобто податки, правильність обчислення і сплати яких підлягає перевірці; періоди, за які проводиться перевірка; посади, прізвища та ініціали співробітників податкового органу, яким доручається проведення перевірки. 

 Виїзна податкова перевірка щодо одного платника податків може проводитися по одному або декільком податкам.

Доступ на територію або в приміщення платника податків, платника збору, податкового агента, посадових осіб податкових органів, безпосередньо проводять податкову перевірку, здійснюється при пред'явленні цими особами службових посвідчень та рішення керівника (його заступника) податкового органу про проведення виїзної податкової перевірки цього платника податків, платника збору , податкового агента.

У випадках, передбачених цим Кодексом, при проведенні дій по здійсненню податкового контролю складаються протоколи. Протоколи складаються російською мовою.

2. У протоколі зазначаються:

1) його найменування;

2) місце і дата виробництва конкретного дії;

3) час початку і закінчення дії;

4) посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;

5) прізвище, ім'я, по батькові кожної особи, що брав участь у дії або присутнього при його проведенні, а в необхідних випадках - його адресу, громадянство, відомості про те, чи володіє він російською мовою;

6) зміст дії, послідовність його проведення;

7) виявлені при виробництві дії істотні для справи факти і обставини.

3. Протокол прочитується і підписується усіма особами, що брали участь у виробництві дії чи присутніми при його проведенні. Зазначені особи мають право робити зауваження, що підлягають внесенню до протоколу або залученню до справи.