Головна » Навчальні матеріали » ІНДЗ (КПІЗи) » Фіскальне адміністрування

Камеральні перевірки
Вступ
Камеральна перевірка – перевірка, яку проводить орган Державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податку на додану вартість.
Зважаючи на гостроту проблеми відшкодування податку на додану вартість в Україні, перевірка достовірності заявлених сум до відшкодування є надзвичайно важливою ділянкою податкового контролю.
Актуальність у тому, що на даний час камеральні перевірки - пріоритетний напрямок контрольної роботи податкових органів. Необхідною умовою функціонування податкової системи кожної держави є ефективний податковий контроль. У його відсутності або з низьким результативності для переходу те що, що платники податків будуть своєчасно у обсязі сплачувати податки та збори.
Метою податкового контролю у ідеалі має стати невідворотність притягнення до відповідальності осіб, які порушили податкове законодавство. Впевненість платників податків у тому, що ухилення від оподаткування буде виявлено, спричиняє у країнах із що склалися податковими традиціями до добровільної виконання громадянами обов'язків, покладених на них законодавством.
У механізмі податкового контролю камеральна податкова перевірка займає одну з головних місць, оскільки саме вона є найефективнішим методом, що дозволяє попередити припинити правопорушення і економічні злочини у податковій сфері.

Виклад основного матеріалу
Камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкових органів, при цьому ПК визначає, що присутність під час проведення перевірки платника податків не обов'язкова. Однак Кодекс чітко не визначає, чи вправі податковий орган вимагати присутності платника податків (його представника). Оскільки пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК місить загальне правило, яким податківцям надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, не виключено, що і при проведенні камеральної перевірки платника податків можуть запросити до податкової служби. Кількість та періодичність таких викликів не обмежується.
Слід звернути увагу, що таке «запрошення» платнику податків повинно бути надіслано не пізніше, ніж за 10 днів. Камеральним перевіркам підлягає вся без виключення звітність платників податків суцільним порядком. На сьогодні абсолютна більшість камеральних перевірок проводиться без виклику платників податків і є для них «безболісними».
Оскільки ПК передбачає, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках), то вимагати під час її проведення надання додаткових документів податківці не мають права.
У разі виявлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт. За відсутності порушень жодних дій не проводять, зокрема, не оформляється довідка.
Документи, які можуть перевіряти під час проведення камеральної перевірки
Оскільки предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків), то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних в звітності. Податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платника податків до початку проведення камеральної перевірки. Так само податківці не вправі вимагати надання будь-яких інших додаткових документів і під час її проведення.
З огляду на приписи п. 75.1 ст. 75.1 ПКУ, також можна зробити висновок, що під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, проводитися вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладання зазначених угод не відображаються у податковій звітності, а отже під час камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів.
Неотримання відповіді на запит податкового органу щодо надання документів первинного обліку є підставою для проведення позапланової документальної (а не камеральної) перевірки. Документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку може бути призначено і за результатами камеральної перевірки, якщо під час проведення останньої буде виявлено порушення податкового законодавства.
Також слід зазначити, що камеральна перевірка проводиться за вже наявними в податкових органах документами (тобто після прийому декларації, а не під час її подання). Таким чином невідповідності, виявлені «на місці», не можуть бути підставою для неприйняття декларації.
На що звертають увагу податківці
Під час перевірки правильності нарахування податку на прибуток з’ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильності визначення об’єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов’язання з податку на прибуток, а також – несвоєчасної сплати грошового зобов’язання, визначеного платником податків.
При камеральних перевірках податкової звітності з ПДВ аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:
1) розбіжності при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість:
- арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість (додатків);
- даних податкової декларації з податку на додану вартість та додатками до неї;
2) розбіжності між даними податкової декларації з податку на додану вартість та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;
3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та даними митних органів;
4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;
5) розбіжності між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом контрагентів (по заниженню податкових зобов’язань; по завищенню податкового кредиту) за даними розшифровок;
6) розбіжності за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів (у виданих податкових накладних; в отриманих податкових накладних);
7) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.
У процесі здійснення камеральної перевірки відносно осіб, які сформували податковий кредит на підставі не зареєстрованих податкових накладних (що підлягають реєстрації), контролери в першу чергу звертають увагу на факт надання заяви зі скаргою – тобто додатку Д8 до декларації (про особливості складання і порядок подання заяви зі скаргою. У випадку коли заява наявна, щодо покупців податківці перевіряють період її надання та факт додання до неї копій необхідних розрахункових або первинних документів.
Податкові декларації (розрахунки) щодо окремих видів загальнодержавних та місцевих податків і зборів приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Камеральній перевірці вони підлягають тільки після реєстрації в податкових органах. Цей припис стосується:
- екологічного податку;
– рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
– рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, які видобуваються в Україні;
– плати за користування надрами;
– місцевих податків і зборів (по яким чинним законодавством встановлено подання податкових декларацій (розрахунків);
– плати за землю;
– фіксованого сільськогосподарського податку;
– збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ;
– збору за користування радіочастотним ресурсом України;
– збору за спеціальне використання води;
– збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
Порядок та строки проведення камеральних перевірок
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами податкових органів без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством не визначена, відповідно, податковий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Таким чином строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності за конкретний період.
Камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ платників податку – юридичних осіб проводяться працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого.
Камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток проводиться до настання строків подачі наступної звітності за відповідним податком.
Відносно строку перевірки звітності щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів (які були перераховані вище) такі камеральні перевірки проводяться:
1) протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю.
У разі отримання податковими органами декларацій (розрахунків), що подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку);
2) протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному кварталу.
У разі отримання декларацій (розрахунків), які подано з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій (розрахунків), нових звітних декларацій (розрахунків), камеральна перевірка проводиться протягом 60 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації (розрахунку).
3) камеральні перевірки податкових декларацій по земельному податку, орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та фіксованому сільськогосподарському податку проводяться посадовими особами протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій.
У разі отримання декларацій, які подані з порушенням граничного строку подання, уточнюючих декларацій, нових звітних декларацій, камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання такої декларації.
Починаючи з 1 січня 2014 року камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, згідно з п. 200.22 ст. 200 ПКУ проводитиметься протягом п’яти календарних днів з дня подання податкової декларації.
Оформлення результатів камеральної перевірки
За результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять наступні дії.
- Складають акти, готують та направляють податкові повідомлення-рішення з метою застосування, згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, штрафних санкцій до платників податків, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність.
- Складають акти у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень).
- Готують та направляють податкові повідомлення-рішення у разі якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від’ємного значення суми податку на додану вартість тощо (згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ).
- Оформлюють довідки про неможливість вручення платнику податку документа (листа, акта камеральної перевірки, податкового повідомлення-рішення тощо) та передають до підрозділу податкової міліції з метою встановлення місцезнаходження платника податків.
- Формують висновки за наслідками камеральних перевірок податкової звітності та опрацювання іншої наявної в базах даних та звітній частині облікової справи платника податкової інформації.
Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складається у тому випадку, якщо за результатами перевірки встановлено порушення (п. 86.2 ст. 86 ПКУ). Якщо ж за результатами камеральної перевірки не встановлено порушень, жодний документ про це не складається.
Залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності в Акті зазначається:
– суть помилки (порушення) – відміткою та, у разі необхідності, вказівкою на пункти ПКУ і нормативно-правові акти. Так, наприклад, якщо під час проведення камеральної перевірки звітності з податку на прибуток встановлено факт порушення термінів її подання, у формі акта заповнюється п. 1 розд. «Перевіркою встановлено».
Якщо за даними камеральної перевірки результатів діяльності платника, заявлених у податкових деклараціях (уточнюючих розрахунках) з податку на прибуток податковий орган визначає суму грошових зобов’язань або зменшує від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, у формі акта після заповнення загальної частини заповнюється п. 2 розд. «Перевіркою встановлено».
У випадку якщо платник податку на прибуток порушує п. 57.1 ст. 57 ПКУ і погашає податкове зобов’язання, зазначене у поданій ним податковій декларації, після граничних термінів сплати, у формі акта заповнюється п. 3 розд. «Перевіркою встановлено»;
– інформація про застосовані штрафи для визначення повторності порушень;
таблиця з показниками, у яких допущено помилки (для перевірки з питань виявлення помилок (порушень) в податковій звітності) або таблиця з показниками термінів подання податкової звітності;
– відповідний висновок.
Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, реєструється у журналі обліку актів камеральних перевірок та заноситься до АС «Аудит», а після реєстрації вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків (п. 86.2 ст. 86 ПКУ). Акт вважається врученим належним чином, якщо його надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або ж вручено особисто платнику або ж його законному чи повноважному представникові (п. 42.2 ст. 42 ПКУ).
Акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов’язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням-рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПКУ). До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання і штрафних (фінансових) санкцій (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).
Штрафні санкції за помилки, що призвели до заниження податкових зобов’язань та були виявлені під час камеральної перевірки, накладаються в повному обсязі, передбаченому п. 123.1 ст. 123 ПКУ. Ніяких звільнень чи пільг не передбачено. На суму заниження, навіть якщо воно стало результатом арифметичної чи методологічної помилки, також нараховується пеня.
Акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках:
– за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку);
– якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.
Висновки за наслідками камеральних перевірок
За результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності,складають відповідні висновки, які направляють до структурних підрозділів для прийняття подальших заходів, таких як, наприклад, проведення документальних перевірок.
Висновки за наслідками камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість (далі – ПДВ) формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу, у разі якщо працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб виявлені податкові ризики платників податку на додану вартість.
У разі якщо податкові ризики виявлені за наслідками аналізу уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (або в зв’язку з уточненням показників податкової звітності контрагентів, або надходженням іншої податкової інформації), висновки складаються з урахуванням податкової звітності за звітний період, за який виправляються помилки.
У випадку виявлення за наслідками аналізу уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість в зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (або в зв’язку з уточненням показників податкової звітності контрагентів, або надходженням іншої податкової інформації) додаткових податкових ризиків, обґрунтовані матеріали передаються як доповнення до раніше наданих висновків.
Обґрунтований висновок із застосуванням системи подвійного контролю формується працівником підрозділу оподаткування юридичних осіб, підписується керівником структурного підрозділу, у відповідних випадках, затверджується резолюцією начальника податкової інспекції.
Відповідним чином сформований, підписаний та затверджений висновок передається до підрозділу податкового контролю юридичних осіб для організації проведення планової або позапланової документальної перевірки чи оперативного супроводження.

Висновок
Підсумовуючи вищевикладене, можна відзначити, що вдосконалення методики проведення камеральної перевірки як однієї з форм податкового контролю і складової податкового адміністрування залишається одним з найважливіших завдань вдосконалення сучасної податкової системи. Камеральна перевірка, поряд з іншими видами податкових перевірок, такими, як планова, позапланова, є вагомим фактором підвищення ефективності податкового адміністрування, що сприяє підвищенню дисципліни і податкової культури платників податків, удосконаленню взаємовідносин між ними і контролюючими органами у сфері оподаткування. Від правильної організації камеральних перевірок значною мірою залежить ефективність і всієї контрольно-економічної роботи.
У механізмі податкового контролю камеральна податкова перевірка займає одне з головних місць, оскільки саме вона є найефективнішим методом, що дозволяє попередити припинити правопорушення і економічні злочини у податковій сфері.

Список використаної літератури

1. Видання “Платник податків” 20 (20)
2. Спеціальний випуск: Податкова звітність з ПДВ // Вісник податкової служби України. – 2010. – № 23.
3. Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків від 14.04.2011р. №213.

Подібні роботи


Категорія: Фіскальне адміністрування | Добавив: (06.06.2013)
Переглядів: 1197
Форма входа
Що шукаємо?
Правознавство
Контроль та ревізія в митних органах
Страхування
Фіскальне адміністрування
Фіскальна безпека
Інформаційні системи і технології
Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва
Історія економіки та економічної думки
Маркетинг
Місцеві фінанси
Податкова система
Соціальне страхування
Менеджмент
Фінанси
Політологія
Світові торгові системи
Бюджетна система
Банківські операції
Фінансове регулювання ЗЕД
Українська мова
Гроші та кредит
Національна економіка
Центральний банк і грошово кредитна політика
Економіка і фінанси страхових фірм
Міжнародна економіка
Філософія
Статистика
Макроекономіка
Податкова система
Соціологія
Психологія і педагогіка
Інформатика
Міжнародний менеджмент
Менеджмент персоналу
Стратегічне управління
Групи в соц.мережі
Оцініть сайт
Що Вас привело на наш сайт?
Всього голосували: 487

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачі: 0



Рейтинг@Mail.ru