На практичному занятті з теми «Філософія, її зміст, особливості та роль у суспільстві» ми розглянули основні поняття, характерні ознаки та сутність філософії . Ми ознайомилися з місцем та роллю філософії у житті суспільства та з’ясували її вплив на кожного зокрема. 

  Так, зокрема, Кант вважає що філософія є певною сукупністю знань, вони не є розпорошені, а зібрані в одне ціле. Щоб їх пояснити необхідні певні поняття, визначення. На підтвердження цієї думки мною була виголошена цитата: 

  «…Отже, філософія є системою філософських знань, або раціональних знань, виражених за допомогою понять. Таке шкільне розуміння цієї науки»[252] 

  Також при розгляді даної теми ми досліджували спільні та відмінні риси між філософією та наукою. Ми визначали суть наукових та філософських знань та з’ясовували, які з них є вищими та надійнішими. Також вивчалось і питання приналежності філософії до науки чи навпаки визначення її особливого та окремого місця у системі знань 

  Люди досліджують багато наук, але вони не отримують задоволення від цього роду діяльності. Філософія ж в процесі її вивчення приносить нам розуміння і задоволення від отриманих знань. З приводу цього питання мною була зачитана цитата: 

  « Філософія є єдина наука, яка здатна дати нам це внутрішнє задоволення, бо вона ніби замикає науковий круг, і завдяки їй науки вперше тільки і одержують порядок і зв’язок»[254] 

  На практичному занятті з теми « Філософія Античності. Західна парадигма» ми розглядали яскравих представників періоду античності, а саме Сократа, який був софістом, тобто мудрецем. Він вважав, що основою всього є знання та пізнання самого себе. А от в своїй праці Кант говорить, що основою філософії є знання і розум. Якщо правильно застосувати ці знання, то людина зможе досягти будь-якої кінцевої мети і цілі. Тому Кант стверджує: 

  «…філософія є наукою про відношення будь-якого знання і будь-якого розуму, якій, як вищій, підлеглі всі інші цілі і в якій вони повинні утворити єдність»[252] 

  Також на практичному занятті ми обговорювали те, що людина може всього осягнути, дізнатися за допомогою свого розуму. Якщо вона максимально використає його то зможе досягнути будь-яких поставлених цілей. 

  Межі людського розуму є неосяжними та безкінечними. Але тільки при правильному застосуванню своїх можливостей та знань людина може осягнути бажаного та пізнати раніше невідомі їй речі та обставини.   Тому необхідно правильно впорядковувати свої знання в чому може помогти вивчення і пізнання філософської науки. 

  Кант ж говорить, що для того щоб стати справжнім філософом потрібно накопичувати певний рівень знань, а також мати певні навики. Прикладом підтвердження даної думки може слугувати зачитана мною цитата: 

  «…без знань ніколи не можна стати філософом, але також і одні знання ніколи не створюють філософів, якщо доцільний зв’язок всіх знань і навиків 

не утворює єдності і не виникає усвідомлення відповідності цієї єдності вищим цілям людського розуму»[253]