Теоретичні засади рейтингового оцінювання надійності банку (2013) - Банківська справа - Дипломні роботи - Навчальні матеріали - Допоможемо студенту


Головна » Навчальні матеріали » Дипломні роботи » Банківська справа

Теоретичні засади рейтингового оцінювання надійності банку (2013)

Теоретичні засади рейтингового оцінювання надійності банку (2013)


 В першому розділі дипломної роботи було розглянено сутність поняття «рейтинг» та запропоноване інше тлумачення даного терміну, визначено класифікацію рейтингів у банківництві, їх функції. Розглянуто різноманітні вітчизняні та зарубіжні рейтингові методики, їх спільні та відмінні риси, переваги та недоліки; визначено нормативно-правове забезпечення рейтингування в Україні.
 За результатами даного розділу дипломної роботи можна зробити наступні висновки.
 Рейтинг – це певна методика комплексної оцінки кількісних та якісних показників діяльності як самого банку загалом, так і його структурних частин, на базі якої можна зробити висновок про положення банку на фінансовому ринку, його надійність порівняно з іншими банківськими установами як в короткостроковому, так і в довгостроковому періодах та прийняти відповідний напрямок поведінки щодо даного банку.
 Рейтингові оцінки класифікуються за типом власності, за сферою розповсюдження, за ступенем прозорості, за способом оцінювання, за формою спостереження, за призначенням, за фактором часу, за характеристикою фінансової діяльності, за об’єктом дослідження, залежно від суб’єкта рейтингування, за способом згортки, за формою подання та за моделлю показника.
 Більшість рейтингових методик оцінюють одні й ті ж об’єктивно існуючі фактори, які впливають на діяльність банківських установ. Однак вони відрізняють між собою за ступенем конкретики в наборі факторів, цільових установок, переліку показників тощо.
 Рейтингова система має цілий ряд переваг перед іншим способами оцінки діяльності банків, однак слід враховувати й недоліки, які є спільними для всіх методик розрахунку рейтингу [12, 28, 83, 88]: 
— рейтинги не повністю відображають всі аспекти діяльності банку;
— більшість методик розглядає фінансову стійкість банку тільки на визначений момент часу (найчастіше – на момент складання квартальної звітності) і не враховує характер зміни основних фінансових показників у динаміці;
— відсутність логічно обґрунтованих та коректних процедур зваження коефіцієнтів; ступінь значущості показників неоднаковий у різних методиках, що визначає їх неоднаковий за величиною вклад у результат рейтингу; 
— не всі коефіцієнті методики передбачають отримання економічної інтерпретації результату, вони тільки ранжують банки за ступенем зменшення надійності. З іншої сторони, бальні методики, які класифікують банки на групи за ступенем надійності, не дають можливості визначити який банк в групі більш або менш надійний;
— недосконалість інформаційної бази, використання конфіденційної інформації, тобто значна залежність достовірності рейтингів від якості наданої інформації об’єктом рейтингування;
— відсутність оперативності в наданні рейтингової інформації та диференціації категорій користувачів; 
— непрозорість та неуніверсальність вже розроблених систем рейтингового оцінювання та відсутність чітких методик застосування їх на практиці; 
— навмисне, свідоме спотворення економічного змісту показників, що є вихідним матеріалом для обчислення рейтингу через недосконалість існуючої в Україні системи моніторингу, та небажання керівників суб’єктів господарювання надавати повну і вичерпну інформацію щодо стану економічних суб’єктів; 
— спрощення застосовуваного у процесі створення методик обчислення рейтингової оцінки математичного апарату шляхом ігнорування показників, що відображають досліджувані процеси у динаміці та слабоформалізованих показників у зв’язку зі складністю їх опрацювання і через це – спотворення кінцевого результату оцінювання, зниження якості рейтингової оцінки; 
— необґрунтоване використання окремих економічних показників;
— складність розрахунків;
— висока ступінь суб'єктивізму при визначенні впливу того чи іншого чинника на рейтингову оцінку банку, що суттєво залежить від мети аналізу та користувачів інформації.
 До основних переваг варто віднести наявність державних і недержавних рейтингових методик, використання дистанційного спостереження, сприяння більшій прозорості банківської системи, наочність результатів рейтингового оцінювання, можливість прийняття виважених управлінських рішень.


ЗМІСТ


1. Суть поняття «рейтинг», види рейтингів та їх значення
2. Комплексна рейтингова оцінка діяльності банку: вітчизняні і зарубіжні підходи
3. Нормативно-правове забезпечення рейтингової оцінки банків в Україні
Висновки


  Тип роботи:   розділ диплома+література
  Кількість сторінок:   43
  Рік захисту:   2013
  Ціна роботи:   15 грн.
  Автор роботи:   Андрій VK
  Телефон:   (099) 28 72 185
  Email   botanchikeu@gmail.com

 


Подібні роботи


Категорія: Банківська справа | Добавив: great_scientist (17.05.2014)
Переглядів: 84 | Теги: (2013), засади, оцінювання, банку, рейтингового, Теоретичні, надійності
Форма входа
Що шукаємо?
Податкова система
Митна справа
Менеджмент
Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
Банківська справа
Інформаційні системи та технології
Бухгалтерський облік
Фінанси
Професійна оссвіта
Різне
Історія
Туризм
Машинобудування
Групи в соц.мережі
Оцініть сайт
Оцініть сайт
Всього голосували: 890

Статистика

Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачі: 0



Рейтинг@Mail.ru