ТЕМА 2. СЕРЕДОВИЩЕ МІЖНАРОДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ


2.1 Політико-правове середовище міжнародних корпорацій.

         2.2 Економічне середовище міжнародних корпорацій.

         2.3 Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій.

         2.4 Технологічне середовище міжнародного менеджменту.



Головна особливість поняття «середовище» пов'язана з об'єктивністю зазначених відносин та інтересів, які складаються у країнах незалежно від міжнародної корпорації. До міжнародного середовища корпорація має пристосуватись, витрачаючи на це відповідні ресурси. Урахування вимог місцевого законодавства до організації бізнесу, сплата податків до приймаючої країни, обмеження щодо тривалості робочого дня тощо вимагають певних витрат.

Важливо зазначити, що особливість міжнародного середовища пов'язана зі складністю його географічного й галузевого аспектів.

Географічна складність середовища діяльності міжнародних корпорацій полягає у тому, що воно містить три елементи:

  1. середовище материнської країни (країни походження корпорації);
  2. середовища приймаючих країн (країн-господарів);
  3. нейтральне середовище (нейтральні водні і повітряні простори, території міжнародних організацій, нейтральний материк Антарктида та ін.).

Галузевий аспект міжнародного середовища може бути подано у вигляді відомої формули PEST (politic, economic, social, technological), яка визначає суттєві особливості в міжнародному контексті.

Середовище, у якому функціонує фірма, що здійснює міжнародні операції, зазнає значного впливу з боку цієї фірми і сама справляє на неї величезний вплив.

У зв'язку з цим комплексний аналіз і оцінка середовища розвитку міжнародного бізнесу фірми є найважливішим моментом підготовки всіх стратегічних і багатьох тактичних рішень міжнародного менеджменту.

Схема середовища міжнародного менеджменту наведена на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Схема середовища міжнародного менеджменту



2.1 Політико-правове середовище міжнародних корпорацій

Базовим елементом середовища є політико-правове середовище міжнародних корпорацій.

Політична складова політико-правового середовища містить три фактори впливу на діяльність міжнародних корпорацій.

1.  Урядові позиції щодо міжнародних операцій:

  • стимули для започаткування бізнесу в країні-господарі (низькі процентні ставки за кредит, податкові пільги, прискорена амортизація, дотації і субсидії);
  • установлення різних вимог до міжнародних компаній, виходячи зі свого суверенітету (обмеження частки іноземного капіталу у статутному фонді підприємств, вимоги продавати товари і технології на місцевих ринках, створення робочих місць для місцевого населення і т. д.).

2.  Ефективність державного управління:

  • наявність бюрократичних структур, що заважають діяльності БНК (МНК);
  • вплив бюрократичних структур на законодавство у власних інтересах;
  • хабарництво.

3.  Політична стабільність:

  • експропріація і націоналізація;
  • політичні ризики;
  • тероризм.

Структура основних даних політичного аналізу зовнішнього середовища містить такі елементи:

  1. Політичний режим у країні-господарі (країні перебування)та його відносини з країною базування.
  2. Міждержавні угоди між країною перебування і країною базування.
  1. Участь країни в політичних блоках і міжнародних економічних союзах.
  2. Політичні партії і громадські організації в країні базування.
  3. Найвидатніші політичні лідери (короткі біографічні дані).
  4. Основні політичні партії і найвпливовіші громадські організації в країні перебування.
  5. Загальна оцінка політичної стабільності у країні.

З урахуванням різноманітного історичного досвіду існує чотири правових системи: звичайне, цивільне, теократичне та соціалістичне право, які використовуються в усіх країнах з певними особливостями.

Національні системи права мають безпосередній вплив на процес управління зарубіжними відділеннями міжнародних корпорацій.

Прикладами міжнародного права є: Женевська конвенція з прав людини, Віденська конвенція дипломатичної безпеки, Загальна угода з торгівлі і тарифів (САТТ), двосторонні і багатосторонні міждержавні угоди про торгівлю, співробітництво і т. ін.


2.2 Економічне середовище міжнародних корпорацій

Ключові характеристики національних економік як елемента середовища міжнародного бізнесу і менеджменту передбачають таке:

  • стабільність і рівень розвитку;
  • рівень інфляції;
  • стабільність національної валюти.

Для порівняння економічного середовища різних країн використовують різноманітні інструменти. Найбільш поширеними є такі:

  • індекс конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму;
  • індикатор структурних реформ Європейського банку реконструкції і розвитку;
  • індекс лібералізації де Мело-Денізера-Гельба;
  • індекс інституційної якості Кауфмана-Крейда-Зойдо-Лобатона-Ведера.

Індекс конкурентоспроможності визначається за такими факторами:

  1. стан внутрішньої економіки (Е);
  2. глобалізація: участь у міжнародній торгівлі та інвестиціях (Г);
  3. уряд: якість державної виконавчої політики (У);
  4. фінанси: стан ринків капіталів, якість фінансових послуг (Ф)|
  5. інфраструктура: обслуговування бізнесу (І);
  6. менеджмент: якість управління (М);
  7. наука і технології: потенціал і використання науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт (Н);
  8. людський фактор: наявність і кваліфікація (Л).

За цим індексом Україна посідає 59-те місце у світі.

Індикатор структурних реформ ЄБРР базується на середньому значенні 8 показників: приватизація і реструктуризація підприємств, лібералізація і конкуренція, реформа фінансового сектору та ін. Шкала оцінок від 1 (централізована планова економіка) до 4 (розвинута економіка).  Для України  цей індикатор становить 2,4. Для порівняння відзначимо, що зазначений індикатор становить для Угорщини 3,7, Естонії та Польщі — 3,5, Чехії — 3,4.

Індекс лібералізації де Мело-Денізера-Гельна ґрунтується на визначенні кумулятивного показника зменшення впливу держави на економічні процеси. Україна має цей показник 2,55, у той час як Угорщина — 6,84, Польща — 6,81, Словенія — 6,77, Хорватія — 6,53, Чехія — 6,4, Росія — 4,32.

Індекс інституційної якості Кауфмана-Крейда-Зойдо-Лобато-на-Ведера визначається за 300 показниками економічного розвитку, що зведені в 6 груп і змінюються у межах від (-25) до (+25). Для розвинутих країн цей показник становить (+12,6). Україна має від'ємний показник (-6), Угорщина (+8,7), Словенія (+8,5), Польща (+7,0), Чехія (+6,8), Естонія (+6,1).


2.3 Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій

Під культурою розуміють домінуючу в суспільстві систему цінностей, вірувань, звичаїв і установок. Кожне суспільство має свою культуру, яка вливає на стиль повсякденного життя.

Особливий інтерес становить урахування національних стереотипів у діяльності міжнародного менеджера.

1 Американський національний стереотип (США):

  1. Жорсткий прагматизм, орієнтація на реальну справу, що приносить користь, повага і прагнення до матеріального достатку і заробляння грошей.
  2. Цільовий динамізм (ціль — дії — досягнення — нова ціль).
  1. Американець виключно з повагою ставиться до часу і тим більше до часу як найважливішого ділового ресурсу.
  2. Глибокий індивідуалізм і впевненість у тому, що лише ти сам можеш все зробити для себе і відповідно виняткова самостійність у прийнятті і реалізації рішень, так само, як і повна готовність нести за них усю необхідну відповідальність.
  3. Ставлення до інших людей і комунікативні риси характеризуються загальною дружелюбністю, відвертістю і щирістю, готовністю до співробітництва і пошуку розумних компромісів.
  4. Жорсткий розподіл ділового й особистого в американській діловій практиці і поведінці взагалі.
  5. В американцях досить часто цілком зрозумілий патріотизм і гордість за успіхи і становище США у світі переходять у певні прояви етноцентризму.

2 Англійський національний стереотип:

1.Прагматичність, орієнтація на справу і дію, життєвий здоровий глузд. При цьому у англійців не спостерігається американської пристрасті до грошей і збільшення доходу як головного мірила життєвих досягнень.

  1. Нелюбов до абстрактних проектів, за якими не стоїть реальна справа.
  2. Почуття власної гідності: саме воно підводить до усвідомлення необхідності дотримання етичних норм і загальноприйнятих традиційних правил, навіть якщо ці норми і правила не записані у жодних законах.

4.  Глибока повага до традицій національних, державних, сімейних та ін.

5.Певний етноцентризм, але порівняно з американським він більш прихований, винятково коректний.

3 Французький національний стереотип:

  1. Інтелектуалізм, любов до мистецтва, гармонії і краси цікаво проявились у сфері ділового життя.
  2. Побоювання і нерішучість у сфері реалізації і практичного виконання всього задуманого на папері.
  3. Нелюбов до компромісів і більша, ніж у інших націй, схильність до конфліктів і спорів під час вирішення різних проблем.
  4. Щодо особистих рис, їх манери і стилю спілкування, поведінки в сім'ї та особистому житті взагалі, то тут діє ефект компенсації, тобто ніхто так не розкутий, вільний від умовностей, природний і відрізняється гумором і винахідливістю в неофіційній обстановці на противагу строгим схемам, законам і регламентам у діловому та офіційному житті.

4. Національний стереотип, характерний для країн Близького і Середнього Сходу:

1. Базова риса стереотипу — прагнення до створення обстановки неквапливості, дружелюбності і довіри у всіх справах, які веде бізнесмен з цього регіону.

  1. Дуже розвинута гордість і страх «втратити обличчя».
  2. Під час переговорів необхідно пам'ятати:

а)  потрібно по можливості суворо додержуватись прийнятого раніше порядку переговорів, загальної канви бесіди;

б)  якщо виникає необхідність обговорити незаплановану тему, то потрібно дати час і можливість партнеру ознайомитись із нею;

в)  стежити за звучанням своєї мови, не допускати різких або грубо озвучених слів, прагнути до максимальної теплоти і дружелюбності у звуках, позах, жестах, виразі обличчя.

5. Японський національний стереотип:

  1. Базові риси стереотипу — це надзвичайно продуктивне поєднання справді безмірної працьовитості і терпіння японців з таким самим безмежним внутрішнім прагненням до краси і досконалості.
  2. Японці — безумовні традиціоналісти, але разом з тим оригінали. Бережно зберігаючи все краще у своїй культурі, вони жадібно сприймають і досить уміло адаптують кращі досягнення інших країн і націй.
  3. Дисциплінованість і відданість почуттю відповідальності перед колективом (групою), визнання безумовного авторитету колективу, готовність приносити в жертву йому свої особисті потреби та інтереси.
  4. Життєві риси нації — ввічливість і делікатність, акуратність і порядність, східна відданість володінню собою та абсолютному контролю над особистою поведінкою й емоціями.

2.4 Технологічне середовище міжнародного менеджменту

Технологічне середовище є найдинамічнішим елементом міжнародного середовища, оскільки за сучасних умов темпи науково-технічного прогресу різко прискорились. Технологічний рівень країни, з одного боку, визначає ступінь її економічного розвитку, а з іншого — є важливим мотивом входу до цієї країни транснаціональних корпорацій.

Вплив змін технологічного середовища на міжнародний менеджмент у наступні десять років полягає в такому:

  1. Швидкий розвиток біотехнологій дозволяє будувати такі точні органічні системи, які означають революцію в агротехніці, медицині, промисловості.
  2. Поява молекулярних технологій дає змогу повністю змінювати фізичні процеси.
  3. Супутники відіграватимуть дедалі більшу роль у навчанні.
  4. Автоматичні телефони з перекладом.
  5. Штучний інтелект.
  6. Силіконові чіпи, що містять до 100 мільйонів транзисторів.
  7. Суперкомп'ютери потужністю один трильйон операцій за секунду.

Важливо зазначити, що в умовах глобалізації ключового значення в змінах міжнародного технологічного середовища набувають два напрями:

  • електронні розрахунки (Е-сash), що є основою швидкого поширення електронної комерції через систему Інтернет;
  • телекомунікації, бурхливий розвиток яких по всьому світу означає залучення до міжнародних операцій дедалі більшої кількості регіонів.

Контрольні запитання

  1. Які складові зовнішнього середовища менеджменту?
  2. У чому полягають реальні можливості виходу українських фірм на зовнішні ринки?
  3. Що потрібно знати менеджерові ТНК про аналіз економічного середовища?
  4. Правовий аналіз середовища: що важливо врахувати для прийняття управлінських рішень?
  5. Що є важливим для міжнародного менеджера в політичних аспектах середовища?
  6. Яка роль маркетингового аналізу для прийняття рішень у міжнародному бізнесі?
  7. У чому полягає значення міжнародного права для функціонування і розвитку міжнародного менеджменту?
  8. У чому суть глобальної конкуренції?
  9. Які особливості зовнішнього середовища в Україні?
  10. У чому полягає природа культури?
  11. Назвіть основні риси культури.
  12. Які існують закономірності формування культури?
  13. Що таке культурна модель (кластер)?
  14. У чому полягає відмінність кластерного і ціннісного підходів до культури?
  15. Які характерні риси притаманні поведінковим стереотипам американських, європейських та японських менеджерів?

Термінологічний словник ключових понять

Брендинг країни, громадянське право, економічне середовище міжнародного менеджменту, звичайне право, індекс інституційної якості Кауфмана-Крейда-Зойдо-Лобатона-Ведера, індекс лібералізації де Мело-Денізера-Гельба, індикатор структурних реформ ЄБРР, критерій самосприйняття, культура, міжнародне право, політико-правове середовище, правове середовище, середовище міжнародного менеджменту, соціалістичне право, соціально-культурне середовище, теократичне право, технологічне середовище, успіхологія.

Форма входа
Групи в соц.мережі
Пошук
Оцініть сайт
Що Вас привело на наш сайт?
Всього голосували: 483

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачі: 0



Рейтинг@Mail.ru
blogger